Мережу Facebook "підірвала" фейкова новина про підземні русла річки Гуль, яка протікає під будинками і вулицями Чернівців.
Відповідну новину в мережі поширив Володимир Антонюк, пише molbuk.ua
Автор легенди повідомляє про те, що доктор історичних наук, професор кафедри водогону і водовідведення ЧНУ Георгій Вовтушанський розповів про історію існуючих в Чернівцях джерел водопостачання.
"Загальновідомим є той факт, що під містом Чернівці протікає велика і повноводна річка. Звичайно, не така як Ніл в Африці, але порівняна з Дніпром Науковому світу ця річка відома під назвою Гуль. До початку будівництва при совєтах водогону "Дністер-Чернівці" місто повністю забезпечувало себе водою із водозаборів, що розташовувались в центральній частині міста і брали воду саме з цієї річки. Наприклад, "Турецька криниця", яка була нещодавно відновлена, забезпечувала чистою питною водою з часів Османської імперії, може і сьогодні напувати живою прохолодою містян. Річка, несе свої бурхливі води протікає під містом і в деяких підвалах міста в центральній частині навіть можна почути, як вода шумить. Найближче до поверхні вона підходить в районі перехрестя вулиці Доброго та Ольги Кобилянської", - пише Антонюк.
Водночас автор повідомляє про те, що у відновлених підвалах одного з ресторанів у центрі міста тихими вечорами добре чути потужний гуркіт - начебто, то несе свої води підземна Гуль.
"За часів Австро-Угорщини у 1888 році в місті розпочалось будівництво міського водогону і каналізації. Перші свердловини до підземної річки забурили в Ленківцях і Рогізні. Аналіз якості води проводили спеціалісти з Франції, Німеччини та з Чехії. Проби підтвердили високу якість води. Бургомістр А. Кохановський і депутат австрійського парламенту від Буковини, адвокат Й. Ротт добилися у Відні під гарантію крайового сейму кредиту на 1,5 млн. фл. в Австрійському кредитно-земельному банку під 7% річних", - повідомляється у новині.
"За угодою, фірма "Румпель і Ніклас" мала побудувати в Рогізні котельню і машинне відділення для водогону, прокласти 6 км магістрального водогону до водонапірної башти на Альтгассе (нині вул. Л. Українки) і 2 км водопровідної мережі в місті, облаштувати через кожні 90-100 м колодязі для гідрантів і 29 водопровідних колонок на вулицях міста. Роботи почали у серпні 1894 рок. Магістрат домовився з віденською фірмою "Румпель і Ніклас", що вона за 337 тис. фл. прокладе водогін, а друга віденська фірма "Піттл Браузветтер" за 303 тис. фл. прокладе каналізацію", - пише автор фейку.
"Водопровідні труби загальною довжиною 10 км було доставлено з Вітковіц. У самих будинках прокладали труби свинцеві або всередині покриті оловом. Роботи виконували доставлені з австрійських володінь у Північній Італії італійські робітники", - розповідає В. Антонюк.
"Перший водогін в будинках проклали в будинку на вул.Панській, 5, де зараз "Панська гуральня" і лише після того як для населення у школах провелася велика роз’яснювальна робота про те, як користуватися водопровідною мережею та каналізацією водогін почали вбудовувати в інші будинки і новобудови. Плата за воду з 27 листопада 1898 року була встановлена на рівні 4% від рівня квартплати, а за каналізацію – 4,5 крейцера за 1 кв. м площі. Не платили за воду державні установи і громадські туалети", - повідомив автор легенди.
Новина настільки вразила користувачів соцмережі, що її продовжують масово поширювати у Facebook. Крім того, публікацію вже продублювали у блогах видання "Корреспондент".
