Збірка охоплює вірші, що виникли між 1959 і 1963 роками. У збірці відчуваються проблематика культурної ідентичності, насамперед страждань, заподіяних Голокостом, і відкриттям російської літератури, втіленням якої став для Целана російсько-єврейський поет Осип Мандельштам.
"Те, що робить його вірші такими важкими, полягає в одному – вони не є герметичними, в них кожне слово, кожен образ, кожен ритм, кожне зіяння, кожне мовчання є значущими. Все, що виглядає замкнутим, має свій ключ – от якби ми тільки зуміли віднайти його. Щоб бути вірним, переклад Целанового вірша повинен бути таким же важким – і темним? – як і сам оригінал". (Міхаель Гамбургер)
