Заставнівчани в одинадцяте відправили на передову домашню їжу. Щоправда, цього разу це була гігантська партія смакоти – цілий бус з причіпом завантажили "по вінця", що автомобіль аж просів.
– Зараз він у дорозі, я навіть не знаю, як він їде. Здається, ніби цього разу ми самі себе перевершили, – усміхається Марія М’ЯКОТА, організатор та шеф-кухар такої собі мобільної кухні для солдатів.
Жінка розповіла, що відколи вони започаткували масштабне готування домашньої їжі для бійців АТО, то дізналися про них не лише бійці на Сході, але й вся Україна. Приїжджають до них столична преса і артисти. Військовослужбовці, які скуштували на передовій буковинське домашнє, коли йдуть у відпустку, спеціально заїжджають до Заставни, щоб особисто подякувати її мешканцям.
– У понеділок вдосвіта ми розпочали роботу – чоловіки розробили м’ясо – вийшло аж 800 кіло(!), зійшлося зо 20 жінок та й сіли крутити голубці. Тут же підготували квашену капусту з м’ясом та квасолю з реберцями. Вперше ми зробили й ліниві голубці. Все заклали у печі вже о четвертій ранку вівторка. Тут же заварили маринад на копченя, замаринували оселедець у банках, – телефоном чути втомлений голос пані Марії, але вона все одно смачно розповідає про те, що вони разом з жінками та чоловіками працювали майже без перерви дві доби. Бо спекотна погода підганяє, потрібно все передбачити, зробити їжу швидко і добротно.
За словами освітянки (це основна робота пані Марії), щоразу долучається чимало людей. І цього разу приєдналися підприємці, цілі організації та окремі люди з усього району. Вони допомагають грошима, продуктами, а хтось просто береться до роботи.
– Приходять працювати чимало людей. Уявіть, у мене вдома на подвір’ї одночасно працюють до пів сотні людей. Кожен знає, що робити, всі зайняті. Раніше, коли ми розпочинали, нас було лише шестеро, – розповідає пані Марія. – Також закоптили 200 курей-бройлерів, запекли 200 кілограмів кров’янки, буженину приготували. Для цього навіть підприємець із Заставни запустив цілий ковбасний цех, який досі певний час простоював. Ще спекли у печі на дровах до 500 буханців домашнього пахучого хліба, вперше виготовили лаваші.
Понад 300 кілограмів солодкого асорті, вафельних тортів та бісквіту. Все солодке готували у різних хатах одночасно. Ми щоразу стараємося приготувати щось нове і цікаве для наших захисників. Щоб вони знали і пам’ятали, що ми про них думаємо щосекунди, що ми їм вдячні і будемо підтримувати завжди.
Ці домашні, справжні, натуральні харчі начинені магічною силою духу без перебільшення – жінки, доки крутять голубці (цього разу вийшло 150 трилітрових банок), співають пісень, але не звичайних ліричних, а повстанських.
– Це неповторне відчуття, коли жінки крутять голубці, сидячи на стільцях, і разом в унісон виводять: "Hе плач, стара мати – син героєм став! Він за Україну голову поклав. Він за Україну, за свій рідний край, щоб по Україні не ходив москаль". І робота – не роботою тоді вже здається, – тихо каже пані Марія.
