У Чернівцях кладовища на вул. Зеленій хочуть зробити заповідниками.
Про це йшлося на засіданні громадської консультативної ради з питань охорони культурної спадщини.
Наразі йдеться про присвоєння некрополю на Зеленій статусу історико-культурного заповідника. Для цього треба оформити документи, здійснити наукові дослідження поховань. Із міського бюджету виділили 50 тисяч гривень на наукові дослідження єврейського цвинтаря, які здійснював Київський інститут пам’яткоохоронних досліджень.
Заважають стихійні ринки навколо цвинтарів
– Три поховання вже занесені до переліку пам’яток історії: меморіал Голокосту, могили відомого байкаря Еліезера Штейнбарга і видатного громадського діяча Бенно Штраухера. Ми пропонуємо внести до цього переліку ще три об’єкти, – розповів київський науковець Ігор Сьомочкін. – На жаль, більшість поховань залишаються непоміченими. Цьому заважають забудови та стихійні ринки, які є навколо цвинтарів. Вони перекривають стіною центральну частину Чернівців з тим, що є продовженням міста".
Якщо цвинтарі стануть заповідником, то тут заборонять нові поховання. Члени ради запропонували винести це питання на сесію міськради, щоб передбачити у бюджеті кошти для некрополя, залучити до досліджень студентів історичного факультету ЧНУ.
Громадська рада не дала дозвіл на реконструкцію квартири під магазин "Кулінарія" з облаштуванням окремого входу в будинку №26 на вулиці Шевченка. Автор проекту Тетяна Телекі запропонувала або опустити рівень тротуару на 17 сантиметрів, або облаштувати сходи за рахунок тротуару.
– Не можна чіпати старе місто. І ламати по-варварськи те, що збудували попередники, – заявив будівельник Василь Мороз. – Треба бути справжніми чернівчанами.
- Облаштування окремих входів до будинків, які є пам’ятками архітектури, заборонено автоматично, – запевнила начальник відділу охорони культурної спадщини міськради Олена Пушкова. – Якщо опустити тротуар на 17 сантиметрів, то тут буде яма.
Член ради Ілля Хочь запропонував припинити перебудови та добудови з облаштуванням входів в історичній частині міста та ухвалити на сесії міськради відповідне рішення.
"Сесійна заборона нічого не вирішить, – запевнив мер Олексій Каспрук, який прийшов на засідання ради. – Тоді ми взагалі не зможемо розвиватися. Є відповідний механізм. Треба приймати зважені рішення щодо кожної реконструкції. І обов’язково потрібні дозволи відділу охорони культурної спадщини та громадської консультативної ради".
Голова громадської консультативної ради Олексій Черновський запропонував реорганізувати відділ охорони культурної спадщини міськради в управління збереження історичного середовища з відповідними повноваженнями та збільшенням кількості працівників.
З історії кладовищ
Християнське та єврейське кладовища на тодішній вулиці Цвинтарній офіційно заснували у 1866 році. Перші поховання там зафіксували ще у першій половині ХІХ століття. План розміщення кладовища розробив інженер Реллі. Там покояться відомі громадські, політичні, військові, релігійні діячі, письменники, митці, вчені, звичайні городяни.
На території християнського кладовища виявили майже 1400 надгробків, а на єврейському – майже 10 тисяч, які мають історичну і мистецьку цінність.
Загальна площа кладовища – понад 35 гектарів.
