Румунський культурологічний центр у Чернівцях досі не можуть запустити для відвідувачів. Проблеми виникли з отриманням деяких дозволів.
Про це кореспонденту molbuk.ua повідомили власники центру.
- Поки не можемо повноцінно запрацювати. Є деякі технічні й організаційні моменти з документами, - каже власник центру Євгеній Патраш. - Але маю надію, що все вирішимо до кінця тижня і можливо з понеділка кожен бажаючий зможе до нас прийти.
У приміщенні буде працювати невеликий книжковий магазин із румуномовною літературою. Є два невеликі офіси, де буде працювати громадська організація із такою ж назвою "Румунський культурологічний центр". Частину зали займає кафетерій, де готуватимуть виключно румунські національні страви.
- До сорому нашої румунської громади у Чернівцях досі не було закладу із румунською кухнею, - говорить далі Є. Патраш. - Є японська кухня, китайська, індійська, італійська, а румунської не було. Так само і не було румуномовного книжкового магазину. У нас же буде література з Румунії та Молдови виключно румунською мовою.
Відвідувати культурологічний центр запрошують усіх бажаючих, незалежно від національності чи мови. Директор кафетерію "București" каже, що скатертини на столі, горщики для вазонів, деякий посуд зроблені вручну румунськими майстрами.
- Тут зустрічатимемо гостей румунською кухнею, румунськими винами, румунською музикою, традиціями — румунською гостинністю, - розповідає директор кафетерію Світлана Гросу. - Ці скатеритини на столах виткані вручну. Я їх привезла з Румунії. Глиняні горщики для вазонів зроблені зі спеціальної глини, яка є лише в одній румунській місцевості. Вони теж зроблені вручну. Тут немає навіть двох однакових горщиків. Таким чином, ми намагались подарувати нашим відвідувачам трохи румунського тепла.
На стінах закладу висять фотокартини з кращими історичними пам'ятками Румунії. При вході кілька відомих скульптур, зроблених в мініатюрі.
- Ось це "Ворота Поцілунків", - каже знову Євгеній Патраш. - Вони вироблені з каменя. Їх виготовили три майстра з України. "Колону безкінечності" робила місцева фірма.
