Чернівчанин Григорій Кобилінський пройшов усю війну, багато років пропрацював учителем, за що отримав звання "Відмінник народної освіти". Привітати ювіляра на його День народження, 18 січня, прийшли члени ради ветеранів мікрорайону "Гравітон"
Столітній чоловік досі має гарну пам’ять, згадує про своє дитинство. Він народився на Житомирщині у селянській сім’ї. У 1940 році його призвали до армії. А потім почалася війна. Григорій Васильович воював у складі 279-го полку Першого Українського фронту.
– Я пройшов майже всю війну – від першого до останнього дня, – пригадує ювіляр. – Визволяв майже всю Європу. Був наводчиком артилерійської гармати, з якої ми стріляли фугасними бомбами по ворожих танках. Нашу "сорокап’ятку" бійці жартома називали "Прощай, родина", бо вона завжди була на передовій. У Празі мене поранили в ногу, я лежав у госпіталі. Нагороджений багатьма медалями, зокрема за взяття Берліна.
Після війни Григорій Васильович вступив до Київського педагогічного інституту і закінчив його з червоним дипломом. Усе життя пропрацював учителем фізики у Коростенській середній школі на Житомирщині.
– Після того, як батько вийшов на пенсію, він ще продовжував працювати на підготовчих курсах, – каже донька. – У 2001 році я забрала батька з мамою до себе. Відтоді вони живуть зі мною. Мамі у квітні також виповниться 100 років. Але вона почувається не дуже добре. Тато досі хоче знати, що робиться в Україні та світі. Щодня доводиться розповідати йому всі новини. Зараз батько вже погано чує. Має слуховий апарат, але не користується ним.
