– До 127-річниці з дня смерті письменника ми презентували виставку "Відродження слави української", – розповідає старший науковий співробітник музею Галина ДУТЧАК. – На виставці можна побачити видання не лише самого Федьковича, але й зачинателів української літератури, котрі мали вплив на творчість буковинського письменника.
– Нагадуємо і про Михайла Драгоманова, як видавця драматичних творів Юрія Федьковича, які вийшли у Києві 1876 року, – зауважує Галина Георгіївна. А ось Іван Франко – це перший видавець і редактор творів письменника. До прикладу, у 1902 році він видав повне зібрання творів Федьковича. Саме Франко написав, що Федькович уклав у свою творчість душу, і вона не пропаде ніколи. У свою чергу, Осип Маковей був бібліографом письменника, перший життєпис вийшов у Львові 1911 року.
На виставці також є ювілейний номер "Буковини" за 1886 рік із фото, на котрому селяни з Кіцманщини привітали Федьковича квітами, хлібом, сіллю та медом...
Серед цікавинок – старі фото, на котрих із нинішньої Соборної площі видніються вікна редакції газети "Буковина" і вікна кімнати письменника. Зі старих видань зацікавлює співаник для господарських діточок Юрія Федьковича, який вийшов у Відні у 1869 році.
Загалом у музеї Юрія Федьковича є понад чотири тисячі унікальних експонатів. Найбільше зацікавлюють меморіальні кімнати. Перша із них присвячена товариству "Руська бесіда", яке було засноване у Чернівцях. Інша зала – редакції газети "Буковина", яка була створена у 1885 році, й стала першим україномовним виданням краю. Юрій Федькович був першим редактором видання і керував ним три роки аж до самої смерті. Поряд – кімната, у якій Федькович прожив три останні роки...
Програма заходів 11 січня
11.30 – покладання квітів до пам’ятника Юрію Федьковичу.
12.00 – молебен на кладовищі на вулиці Зеленій.
13.00 – гостини у літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича.
