Випускниця Варшавського університету і журналістка "Ґазети Виборчої" Лідія Осталовська завжди пише про тих, кому в цьому світі найважче: про національні меншини, про жінок, про субкультурну молодь та інших аутсайдерів і марґіналів. Її нова книжка "Акварелі" – це розповідь про один із найменш досліджених ґеноцидів періоду Другої світової війни, жертвами якого були європейські роми. Водночас це історія дивовижного життя чеської єврейки Діни Ґотлібової, яка в Аушвіці на замовлення "ангела смерті" доктора Менґеле малювала портрети ромів, а після війни вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта і зробила успішну кар’єру, після чого спробувала відсудити в музею Аушвіц-Біркенау власні акварелі.
Книжка вийде у перекладі українського поета і публіциста Андрія Любки. За словами автора, перекласти "Акварелі" він вирішив тому, що "спочатку в розказану тут історію не повірив. Думав, що це така голівудська вигадка. Почав перевіряти, шукати – і дослівно вкляк: виявляється, є в житті таки місце для неймовірного. Разом із справжнім трилером – біографією Діни – читач отримує й чимало інформації про, можливо, найзагадковіший народ Європи та його історію, вірування й культуру. Це настільки крута книжка, що до неї хочеться долучитися бодай якось: якщо не ти її написав, то хоч переклади. Must read, одна з книжок, які запам’ятовуються на все життя". �
