Прощання розпочалося сьогодні вранці в оселі музиканта на вулиці Ірини Вільде. В оселі зібралося чимало друзів та учнів видатного чернівчанина. На роялі розмістили урну з прахом, поруч - портрет Йосипа Ельгісера, світильник, багато квітів... Лунали записи - класика у виконанні Йосипа Мойсейовича. Люди крізь сльози згадували покійного.
- Навчалася у музичному училищі з 1964 до 1966 рік, - пригадує чернівчанка Фрозина БОРОДУЛІНА. - Це настільки була вихована людина, настільки розумна! Що і говорити, його називали "ходячою енциклопедією". А ще Йосип Мойсейович запам’ятався своїм гумором. Немов батько, міг і посварити, але ніколи не підіймав голос. Також в училищі студенти жартували, що йому навіть ноти можна перевернути, а він все одно зіграє неперевершено. Дуже світла та вдячна пам’ять про нього...
Довідка
Йосип Ельгісер — піаніст, композитор, концертмейстер, педагог, музичний громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України, володар Золотої медалі ЮНЕСКО та звання "Золоте ім'я світової культури". Автор 70 пісень, романсів і хорових творів, понад 200 інструментальних та оркестрових творів.
Народився 29 грудня 1929 року в селі Нова Жучка Чернівецької області у родині ремісника-столяра. З п’ятирічного віку навчався грі на фортепіано. До 1940 року успішно закінчив 5 класів місцевої румунської школи. Під час окупації Буковини - в'язень концтабору і гетто в с. Мар'янівка і м. Копайгород на Вінниччині. Вижив завдяки умінню малювати ікони для місцевого населення. Звільнений в березні 1944 року радянськими військами, повернувся в Чернівці.
Закінчивши з відзнакою Садгірську середню школу, Йосип з 1948 по 1955 р. навчався в Чернівецькому медичному інституті за спеціальністю лікар-хірург.
З 1950 по 1952 р. паралельно навчався в Чернівецькому музичному училищі ім. С. Воробкевича за спеціальністю піаніст-педагог і концертмейстер. На 2-му курсі консерваторії став викладачем Чернівецького музичного училища (нині училище мистецтв ім. С. Воробкевича), в якому пізніше почав працювати і працював майже 50 років. Читав музично-теоретичні предмети, викладав методику гри на фортепіано.
Помер у травні цього року в Москві у доньки.
З 1960 по 1965 р. працює в Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського за спеціальністю піаніст-соліст, педагог, концертмейстер. Був концертмейстером таких великих митців як М. Ростропович, Д. Гнатюк, А. Райкін та ін.
У 2004 році став Заслуженим діячем мистецтв України та заслуженим діячем європейської культури України, Відмінником освіти України, почесним членом правління товариства ім. Ф. Шопена та товариства ім. Ф. Ліста.
