11 вересня за церковним календарем відзначають одне з 12 найбільших християнських свят – Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя. У народі це свято називають Головосіка.
В Євангелії від Марка детально розповідається про страшну мученицьку смерть Івана Предтечі – попередника Ісуса Христа. Цар Ірод, тодішній правитель Галілеї, одружився з дружиною свого рідного брата. Іван Предтеча відверто говорив йому, що він здійснив ганебний вчинок. Ці докори не дуже подобалися Іроду, а тим більше Іродіаді, колишній дружині Пилипа, яка хотіла вбити Іоана. І ось врешті така нагода з’явилася. На день народження Ірода запросили багато гостей, які співали й танцювали. Особливо захопив царя танець дочки Іродіади, за який він пообіцяв їй все, що вона попросить. Дівчина, порадившись з матір’ю, попросила у царя голову Івана Хрестителя. Незабаром воїн приніс їй на таці закривавлену голову пророка.
Тому на Головосіки, як розповів буковинський етнограф Микола Шкрібляк, не можна різати ножем городину круглої форми, яка нагадує відрубану голову святого: капусту, буряк, часник, цибулю.Заборонялося вживати червоні плоди – помідори, кавуни, бо вони нагадують про його кров. Це єдиний день у році, коли не варили і не їли борщ, бо вважали це гріхом. Також остерігалися викладати щось на таці, бо на ній лежала голова Предтечі.
У деяких буковинських селах на Головосіки зовсім не використовували ніж, не різали навіть хліб. Взагалі вважалося, що цього дня не варто брати у руки гострі речі: сокиру, пилку. Тобто, все, що нагадує мученицьку смерть святого. У народі кажуть: "Якщо зрізати головку капусти в цей день, то з неї може потекти кров".
Кожен намагався побувати в церкві, а ті, хто мучився головними болями, просили зцілення. Цього дня дотримувалися суворого посту, звідси ще одна народна назва свята – Іван Пісний. Заборонялося співати, танцювати, оскільки саме з допомогою цього Іродіада домоглася страти Хрестителя.
Вранці маленьким дітям мили голови, щоб їх не боліли. Чоловіки не стриглися, не голилися, остерігалися дивитися в дзверкало і доторкатися до всього круглого.
За народним віруванням, свято Головосіки є останньою межею, коли з’являються грози. Але якщо хтось почув грім, то це віщувало довгу і теплу осінь. Звідси й приповідка: "Загримів Головосік – тепла прибавить рік".
Цього дня у лісі збирали лікарські коріння. Зокрема звіробій заливали горілкою й використовували, як найкращі ліки, протягом усього року. (Н. Будна).
Народні прикмети
*Як чути грім, то має бути тривала й тепла осінь.
*Ранній відліт лелек – на ранню весну
*Лелеки у вирій полетіли – рання зима буде.
