Нині, 7 квітня, відзначають одне з найбільших дванадцяти християнських свят – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням релігійне свято після Великодня та Різдва Христового.
Як розповів настоятель храму Святої Трійці у Чернівцях отець Володимир Плішка, відзначають це свято на честь "благої вісті" архангела Гавриїла Діві Марії (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти.
Святкування Благовіщення встановлене церквою у IV столітті. Піст у цей день послаблюється – дозволяється вживати рибу та вино. У народі вважається, що весна на Благовіщення остаточно поборола зиму, а Бог благословляє землю і відкриває її для сівби.
Старі люди кажуть, що працювати на Благовіщення не можна, бо це гріх. Адже навіть птахи гнізд не в’ють – настільки це велике свято.
Вранці в церкві правлять урочисту службу Божу, святять проскури – спеціальний літургічний хліб із зображенням хреста або Пресвятої Богородиці. Пасічники "частують" своїх бджіл благовіщенською проскурою, щоб ті добре роїлися.
Якщо благовіщенську проскуру перетерти на порошок, змішати з землею та посіяти з чотирьох кутів свого поля, то це, за народними уявленнями, забезпечить добрий урожай, а дощ ниву не минатиме.
На Благовіщення дівчата водили перший весняний хоровод, так званий кривий танок. Він символізує пробудження природи та життєвої енергії. Вважалося, якщо дівчина на Благовіщення знайде квітку первоцвіту, то їй у цьому році судилося заміж піти.
Народні прикмети
Яка погода на Благовіщення, така буде і на Великдень.
Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна буде рання, якщо в полудень – середня, якщо ясно ввечері – пізня.
Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання. Якщо ж цього дня хмарно, негода, то кукурудза не вродить.
Якщо на Благовіщення з’являться жаби, а потім зникнуть, то буде ще холодно.
На Благовіщення гарна погода – чекай гарного врожаю.
