У захисних спорудах, які знаходяться на території Чернівців, наводять порядок і готують їх до прийому людей.
Про це кореспонденту molbuk.ua повідомили в управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськради.
У разі бомбардування, радіації чи хімічних викидів у сховищах зможе укритися приблизно 40 тисяч чернівчан, що становить менше п’ятої частини населення міста. Та й ті – під знаком запитання. Більшість сховищ є комунальною власністю і перебуває на балансі КЖРЕПів та підприємств.
Нині деякі з них у жахливому стані – коштів на ремонт та утримання немає.
За інформацією Володимира САМОЛЮКА, начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськради, 90 відсотків захисних споруд розмістилися у пристосованих приміщеннях. Поділяються вони на сховища і протирадіаційні укриття. Перші призначені також для захисту від бомбових ударів, тому обов’язково герметичні. Тут мали ховатися насамперед керівники області та міста, працівники спецслужб, підприємств і організацій, які працюють для забезпечення обороноздатності країни. За нормативами, у сховищі можна перебувати не більше трьох діб.
Законодавством передбачено, що всі захисні споруди є державною власністю, приватизації не підлягають і залишаються у розпорядженні Фонду держмайна. Саме з ним укладалися угоди щодо зберігання сховищ та підтримання їх технічного стану. Проте не було визначено механізм, за рахунок яких коштів це робити. Деякі підприємства, скажімо машзавод, "Розма", хімзавод, ПМК-76, досі утримують сховища у належному порядку за власний рахунок. А в КЖРЕПів коштів на це немає.
Щоби якось зберегти захисні споруди від руйнувань, кілька років тому міськвиконком надав дозволи на їх оренду без права приватизації.
"Деякі міські сховища використовувалися під магазини, склади, виробничі приміщення, – розповів Володимир Самолюк. – Наприклад, в одному зі сховищ, що на вулиці О. Кобилянської, розміщується кафе-бар "Колесо". Тут зняли герметичні двері, та за необхідності їх можуть знову встановити. Власників про це попередили. Кошти, отримані за оренду сховищ, використовували на підтримання інших у більш-менш задовільному стані. Захисні споруди є по всьому місту. Щоби дізнатися конкретну адресу найближчого сховища, мешканцям необхідно звернутися до консультаційного пункту свого КЖРЕПу", - розповів Самолюк.
