- 25-го лютого я залишив розташування свого навчального закладу і Харківського гарнізону загалом, - розповідає Володимир Готра, - я, як і решта хлопців із заходу не можемо витримувати цей тиск, який на нас чинили. Нас не вважали за людей - ми виконували всю брудну роботу, включно з розчищенням каналізації. Це все відбувалося на тлі постійних залякувань. Щоби ми нікому про це не розповідали. Якщо ні, то казали, що ми нікуди більше не вступимо, а будемо торгувати на базарі. Я вступав до академії, бо хотів захищати правопорядок. Ще з перших днів навчання прийшло розуміння, що це корумпована структура. Я не платив. мені. якщо чесно, допомогли зі вступом знайомі. А хлопці розповідали, що платили від 5-ти до 10-ти тисяч доларів.
На початку навчання було багато хлопців із Вінниці, Хмельницького, Івано-Франківська. Після початку подій в Києві нас почали знімати з посад, натомість ставлячи хлопців зі сходу та півдня. Потім почалися регулярні приниження: "западенці, бандерівці". Щоранку прокидалися під образи. Часто доходило і фізичних розправ. Молодший офіцерський склад, командири, офіцери, ротний цим займалися регулярно. Заводили в канцелярію і били по нирках, по животі. За захистом там просто немає до кого звертатися.
Нам забороняли дивитися нормальні новини. Як тільки щось показували про Київ, то виганяли з кімнати і перегляд припинявся. На одній із передач виступав Саакашвілі, наш замполіт швидко вимкнув телевізор і вигнав нас із кімнати зі словами: "Смотреть болше нельзя."
19 лютого на розводі нам сказали, що є конкретний наказ їхати на Київ. Думаю, що хтось із курсантів зателефонував рідним і нас люди забарикадували в частині.
25-го лютого я пішов і написав рапорт.
Я покинув навчання не тому, що злякався служби, що я дезиртир. Я хочу продовжувати службу, тільки не там. Готовий приєднатися до внутрішніх військ в Чернівцях. Зараз я перебуваю під захистом Правого сектору.
За словами хлопця, він приїхав саме до Чернівців, бо його батькам в Івано-Франківській області вже погрожували офіцери.
"У них є роздруківки номерів телефонів, на які я найчастише дзвонив протягом останнього місяця, вони обдзвонили всіх, з ким я спілкувався. Зараз я в Чернівцях почуваюся найбільш безпечно, тут не було масових заворушень. Боюся повертатися додому. Прошу захисту в обласної ради."
