В арт-кафе "Shelter" журналіст Сергій Воронцов презентував "Книгу з повітря" (про чернівчан, які жили у у 20-30-х роках ХХ століття), яку ...не можна буде купити в книгарнях найближчим часом. Зате її можна з наступного тижня скачати і читати. Та про це все присутні на презентації дізналися лише наприкінці. Спочатку ж у арт-кафе літали паперові літачки (з уривками з книги), "грали оповідання з книги" актори Незалежної театральної лабораторії, загадково посміхався автор. Читали оповідання (і не лише ті, які увійшли до книги), де було: про похорон сутенера, у якого було 18 (здається) коханок, про чернівецького хлопчика, щасливішого за банкіра, вулицю Панську, товариша, якого, напевно, надто рано виписали з психіатричної лікарні, чи не надто рано.. Про внутрішній голос, шкідливість алкоголізму, гостре бажання інтелігентної людини жбурнути каменюкою у вікно ОДА тощо.
І лише наприкінці зустрічі автор розкрив найбільшу таємницю: що книга є, але не на папері. Розповів історію, як методично ходив кабінетами, як видати книгу спільними зусиллями ніби-то почали обіцяти...Про гонорар авторові, природно, мови не було. Хіба пакуночок з книгами. З великою симпатією відгукуючись про цих милих людей (зрозуміло, що вони можуть діяти лише у певних рамках), Сергій Воронцов подумав навіть про ....контрабандистів: "А чому би і ні??!" Може ж знайтися контрабандист, який захоче видати своїм коштом книгу про Чернівці, чернівчан, які жили у місті на початку ХХ століття і змушені були покинути це місто!
"Можливо, це буде місто, можливо, область, ну..якщо контрабандист.." - прозвучала пропозиція щодо видання книги.
Презентація пройшла мило і невимушено: аплодували, сміялися, слухали, пускали літачки з другого поверху на перший (одній дамі навіть вдалося поцілити іншій у голову), Анатоль Федірко наполегливо вимагав танців, ще хтось допитувався у Сергія Воронцова, чи події, описані в його оповіданні про бандерівця, були насправді..
Дорогою додому обговорювали, хто ж видасть книгу.. Схилялися і до контрабандиста - він би насправді увійшов в історію. І не лише Чернівців.
З паперового літачка:
"В старі часи писали й аристократи, вони під кулями стояли, а під кулями багато чого зрозуміло стає, тому це можна читати. А зараз хто пише? Філологи. Це ж хробаки паперові, що там читати! Не читай їх ніколи, часу не витрачай!"
