Щодня на Соборній площі міста чималі черги батьків з малими дітьми та школярів шикуються до Палацу Діда Мороза. Всередині теж багато малечі. Дід Мороз з довгою бородою та шубі сидить на стільці, поруч стоїть дуже вродлива Снігуронька. Двоє братиків семи та восьми років розповідають дідусеві про себе, співають йому новорічну пісеньку, за що отримують подарунки. Наступною підходить дівчинка, читає вірш і просить дати ще один подарунок для меншої сестрички, яка хворіє. "У дітей така позитивна енергетика і щирість, така любов і радість, що втоми зовсім не відчуваю, – запевняє казковий дідусь. – Щодня – від ранку до пізнього вечора – приходять сотні дітей. Мене вражає, що навіть 15-річні вірять у Діда Мороза і добру казку. Я зробив висновок, що нинішні діти розумні й талановиті. Вони читають мені вірші, співають пісеньки, розповідають про свої побажання. Дехто хоче мати мобільний телефон або комп’ютер. Один хлопчик сказав, що бажає, аби тато швидко закінчив ремонт у квартирі. Інший зі сльозами на очах попросив мене тихо на вухо: "Мої мама і тато хочуть розлучатися. Я їх дуже люблю. Дідусю Морозе, зроби так, щоб вони жили разом". У ту хвилину мені справді захотілося стати казковим дідусем і сповнити це бажання. – У мене ще немає власних дітей. Та після того, як попрацювала у Палаці, захотілося їх мати, – зізналася Снігуронька. – Мені дуже сподобалося бути Снігуронькою і робити щасливими дітей. У Палаці Ліля та Інна малюють дітям на щоках і руках сніжинки, ялинки, Діда Мороза, Снігуроньку. "Виконуємо всі побажання, – запевнила Інна. – Дехто хоче тигрика, кошеня, зайчика, змійку."
