Сайт та тижневик "Коментарі" зібрали висловлювання зірок шоу-бізнесу, спорту та культури, які цього року у списках різних партій подалися у політики. І виявилося, що раніше, виступаючи у ЗМІ, ніхто з них не збирався йти до Верховно Ради та негативно відгукувався про політиків.
Ось приклад буковинки, уродженки села Розтоки Путильського району письменниці Марії Матіос (авторки творів "Солодка Даруся", "Москалиця", "Вирвані сторінки з автобіографії" та інших).
Марія Матіос. Письменник, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка (2005). Другий номер партійного списку партії Віталія Кличка "УДАР".
Про політику: Ще моя покійна бабця казала: "Політика – то велика "курварія", велике "курвинство"... Зараз це все дійшло до тієї межі, коли зникла будь-яка філософія того, що відбувається в Україні і з Україною. Щодня на нас діє потужна психотропна зброя, "запакована" у слова... У найближчий час можуть бути такі ексцеси, яких ніхто не прогнозує... Але знаю одне: слухати варто тільки самих себе. Ніхто у цьому світі не може бути тобі кращим порадником, аніж ти сам і твій досвід. Зізнаюся, я останнім часом зовсім не цікавлюся тим, що відбувається на політичному Олімпі. Життя, на щастя, залежить не від цих знань. І слава Богу!
І все ж, коли б моя на те воля… Для першого разу усіх, хто хоче йти в політику, я пропустила б на "детекторі" на предмет колишньої співпраці з КДБ. Я б розсекретила насамперед саме ці архіви. Знаєте, скільки б випало лайна з партеру української політики?! А чистих людей в Україні ніколи не бракувало. (Із інтерв’ю газеті "Високий замок", вересень 2009 року).
Про політиків: Уже дуже давно в мене немає жодних ілюзій, пов’язаних із чиїмись персонами. Тим більше — з політиками. Я, як і всі нормальні громадяни, яким капає кров із серця за свою країну, також перейшла етапи певних захоплень і зневаги до тих, хто хотів би привласнити наше захоплення ними. Я давно повторюю, що жоден авторитет у жодній сфері не може конкурувати з моїми батьками. Я людина щаслива, бо дуже прив’язана до своєї родини. (Із інтерв’ю газеті "Столичные новости", №1 (587) 2010 року).
Про стосунки літераторів і політиків: Якщо б моя воля, я би на якийсь час зашнурувала роти усім українським політикам і з усіх рупорів дала би слово притомним по-українськи митцям – художникам, письменникам, науковцям, тобто тим, хто намагався би знизити небезпечно високу суспільну температуру. Суспільство не може жити в цілодобовому стресі і у форматі політичного ток-шоу. Сьогоднішні політики переважним чином мінують минуле, мінують майбутнє і цим невідворотно стримують розвиток країни. Світ надає перевагу іншим швидкостям – рухові вперед, а ми розвиваємося так, начебто всіх нас вразила хвороба Бехтєрєва, тобто одна половина суспільного тулуба розвернута назад. (Із відповідей під час чату на "Главреде", грудень 2010 року).
