На городі Георгія Косована, мешканця села Молодія Глибоцького району, зацвіла яблуня. Чоловік побачив це, коли зривав із дерева яблука.
– Ця яблуня, якій вже понад 17 років, цвіте пізно восени уже третій рік, – розповів Георгій КОСОВАН. – Минулої зими деякі гілки трохи померзли і весною не зацвіли. А восени почали відроджуватися – з’явилися зелені листочки і цвіт. Батько дружини, якому вже понад 80 років, сказав, що за своє життя ще такого не бачив. Але пригадав, що його покійний батько якось розповідав, ніби у їхньому саду теж колись перед самим снігом зацвіла яблуня. Це сталося, напевно, тому, що була дуже теплою цьогорічна осінь. Хоча старі люди кажуть, що таке пізнє цвітіння свідчить про якусь вагому подію в родині. Їдучи на роботу, я бачив, як біля дороги зацвів каштан.
Біля Свято-Духівського собору зацвів золотисто-жовтими квітами кущ форзиції. Хоча ця рослина зацвітає ранньою весною у березні й цвіте по травень.
Працівниця оранжереї Чернівецького національного університету Світлана БЕЖЕНАР запевнила, що в їхньму парку почали розпускатися бруньки на деяких деревах та кущах.
– Пізнє цвітіння дерев не можна вважати якимось надприродним явищем, – запевнила інженер з озеленення міського тресту зеленого господарства Алла ХОМУТОВСЬКА. – Воно спостерігається у природі не так уже й рідко. Цьогорічна осінь виявилася дуже теплою. Навіть зацвіла форзиція, хоча їй це не притаманно. Очевидно розпустилися гілки, які не цвіли весною. Хоча якби осінь була ще й дощовою, то квітучих дерев та кущів стали би ще більше.
