Річка Рингач. Фото: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет
Річка Рингач – одна з малих річок Чернівецької області, ліва притока першого порядку Пруту, що належить до басейну Дунаю. Її водозбір розташований у лісостеповій частині області, на території колишніх Хотинського та Новоселицького районів.
Попри порівняно невеликі розміри, Рингач має свої гідрологічні особливості, зумовлені природними умовами водозбору та характером формування річкового стоку.
Про Рингач – малу річку з розгалуженою водною мережею - розповідають на фб-сторінці Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, пише molbuk.ua
За даними архівного паспорта річки Рингач, складеного у 1992 році, її довжина становить 38,1 км, а площа водозбору – 194км².
Свій початок річка бере в лісовому масиві на північ від села Шилівці Дністровського (колишнього Хотинського) району, на висоті 430м у Балтійській системі висот.
Річка Рингач. Фото: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет
Басейн Рингачу вирізняється досить розгалуженою гідрографічною мережею. До річки впадають дві притоки завдовжки понад 10 км – безіменна та Рингач-1, а також 44 менші водотоки завдовжки до 10км.
За архівними матеріалами, довжина річкової мережі з урахуванням водотоків завдовжки до 10 км становить 174км, а водотоків завдовжки понад 10 км – 67,7км.
Важливою характеристикою річки є її водність. За даними паспорта 1992 року, середній багаторічний об'єм річного стоку Рингачу становить 10,8 млн м³.
У маловодні роки розрахункові об'єми річного стоку суттєво зменшуються: за забезпеченості 75 % вони становлять 5,65 млн м³, а за забезпеченості 95 % -лише 2,66 млн м³.
Річка Рингач. Фото: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет
Ці показники характеризують природну мінливість водності річки та мають значення для оцінювання її водних ресурсів, особливо в періоди маловоддя.
За хімічним складом вода Рингачу, відповідно до архівних матеріалів, характеризується як гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва.
Клімат басейну Рингачу помірно континентальний, достатньо вологий, із нежарким літом, відносно м'якою зимою та теплою осінню.
Важливу роль у формуванні річкового стоку відіграє лісистість верхньої частини водозбору. Лісові масиви сприяють затриманню атмосферних опадів, їх поступовому надходженню до ґрунту та регулюванню поверхневого стоку.
Річка Рингач. Фото: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет
Водночас природний водний режим Рингачу зазнав змін унаслідок господарської діяльності. Значні ділянки русла були спрямлені та поглиблені під час проведення осушувальних робіт.
Таке втручання змінило природні умови проходження води руслом і вплинуло на рівневий режим річки, особливо в її нижній течії.
Крім того, на особливості водного режиму впливає зарегульованість стоку. Її наслідки необхідно враховувати разом із природними характеристиками водозбору та змінами руслової мережі.
Річка Рингач. Фото: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет
Рингач є невід’ємною частиною гідрографічної мережі суббасейну Пруту. Його водність та екологічний стан залежать не лише від природних умов, а й від господарської діяльності на водозбірній території. Архівні матеріали, зокрема паспорт річки 1992 року, становлять цінне джерело інформації для вивчення її гідрологічних особливостей та оцінювання змін водного режиму.
Історія Рингачу нагадує, що навіть невеликі річки мають важливе значення для всього басейну. Збереження їхніх русел, прибережних територій і природних умов формування стоку – необхідна складова охорони водних ресурсів Пруту та Дунаю.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
