Аліна Демчучен отримала другий шанс на життя. Фото Чернівецької обласної лікарні
Рік тому 31-річна Аліна Демчучен отримала другий шанс на життя. Після року і трьох місяців виснажливого гемодіалізу їй пересадили донорську нирку в Чернівецькій обласній клінічній лікарні.
Сьогодні жінка знову радіє життю, будує плани, виховує донечку. А до першої річниці трансплантації навіть написала пісню вдячності медикам.
"9 листопада – це мій новий день народження. І тепер він для мене навіть важливіший за справжній", – усміхається Аліна.
Через рік після операції вона енергійна, усміхнена, з рум’янцем на щоках. А ще рік тому жінка була настільки виснаженою, що іноді не мала сили навіть розплющити очі.
Проблеми зі здоров’ям розпочалися у 2024 році. Вісім місяців Аліну мучили головні болі та високий тиск.
"Тиск був 160 на 100. Думала, що це через погоду, магнітні бурі чи нерви. Пила таблетки, але краще не ставало. Зрештою неврологиня скерувала жінку на аналізи. Результати виявилися настільки тривожними, що її терміново госпіталізували до Чернівецької обласної клінічної лікарні. Діагноз приголомшив: хронічна хвороба нирок п’ятої, термінальної стадії. Лікарі говорили про штучну нирку, а я ще не розуміла, наскільки все серйозно. Мене привели до завідувачки відділення амбулаторного діалізу Таміли Петрівни Мороз. Вона сказала, що я залишаюся в лікарні. Так почався мій гемодіаліз", - згадує жінка.
Рік і три місяці Аліна через день проводила по чотири години на діалізі.
"Це були муки. Я казала, що живу через день. Нікуди не могла поїхати надовго, бо мусила повертатися на процедури. А вдома – маленька донечка. Коли їхала до лікарні, залишала її із сусідами. Мені дуже пощастило з людьми, які допомагали", - каже Аліна.
Єдиним шансом повернутися до повноцінного життя була трансплантація. Аліну внесли до листа очікування. І одного вечора пролунав дзвінок, який змінив усе.
Аліні Демчучен зробили операцію у Чернівецькій обласній лікарні.
"8 листопада ми якраз святкували день народження донечки у ресторані з кумами. Раптом телефонує трансплант-координаторка Ірина Бажанська. Мене аж затрусило! Вибігла поговорити, повертаюся й кажу: "Заводьте машину, їдемо!" Від хвилювання компанія навіть трохи заблукала. Аліна пригадує, як просто зі святкування, гарно вдягнена, на підборах, поспішала здавати аналізи. О четвертій ранку зателефонували знову: о шостій потрібно бути в лікарні. Найбільше боялася, що трансплантацію скасують, що щось не підійде. А коли зрозуміла, що операція таки буде, почала хвилюватися, як усе пройде", - розповідає вона.
9 листопада 2025 року Аліні пересадили донорську нирку.
Перші зміни жінка помітила ще в реанімації, коли зателефонувала рідним по відеозв’язку.
"Дивлюся на себе на екрані й бачу: щічки почали рожевіти! Раніше обличчя було сіро-зелене. Зараз не можу дивитися на свої старі фотографії. Думаю: невже це була я?", - усміхається жінка.
Особливо тепло Аліна згадує завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії Костянтина Дроника. Вона вдячна всій команді реанімації, трансплантологам Олександру Марчуку та Юрію Богатчуку, нефрологині Тамілі Мороз, трансплант-координаторкам Ірині Бажанській та Галині Шкіопі, усім медикам, які боролися за її життя.
Найбільшим подарунком після трансплантації Аліна називає свободу.
"Я можу взяти Евелінку й поїхати куди захочу. Не треба повертатися додому, бо завтра діаліз. Можу проводити більше часу з донечкою, показувати їй світ. Хочеться взяти від життя все, що можливо!", - каже Аліна.
Звісно, жінка продовжує лікування: щодня приймає препарати проти відторгнення донорського органа, контролює тиск, регулярно обстежується. Але тепер її життя не залежить від діалізного апарата.
За час лікування Аліна знайшла й справжніх друзів серед пацієнтів, які також пережили трансплантацію. Один із них – Денис Донець.
"Денис завжди готовий допомогти. Мені потрібно було зробити ремонт у кімнаті. Він прийшов і все зробив. Я хотіла заплатити, а він відмовився: "Це тобі подарунок на день народження". Друзі підтримують одне одного. Бо хто краще зрозуміє, через що ти пройшов, ніж людина, яка пережила те саме?", - переконана Аліна.
До першої річниці трансплантації Аліна підготувала для медиків особливий подарунок – пісню. У ній розповіла про пережитий біль, надію, другий шанс і вдячність людям, які допомогли їй вижити. Тепер Аліна закликає інших уважніше ставитися до власного здоров’я.
Довідка
9 листопада 2025 року в Чернівецькій обласній клінічній лікарні Аліні Демчучен пересадили нирку від посмертного донора. Це була дев’ята трансплантація в історії закладу та третя, яку команда лікарні виконала самостійно. Операція та необхідне лікування в межах державного фінансування були для пацієнтки безоплатними.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
