Кава потрапила в Україну через Крим, який мав давні зв'язки з Османською імперією, нині Туреччиною, частиною Близького Сходу. Вже на межі XVI–XVII століть напій став звичним для двору хана Хаджі Ґерай.
Пізніше традиція поширилася на козацьку державу: у 1654 році каву привезли Богдану Хмельницькому, який вважав її своїм улюбленим напоєм. Як цей напій з’явився на території Правобережної України і де вперше, досі створює суперечки. Основні сторони спору - це Львів, Кам’янець-Подільський та Хотин.
Історію кави в Чернівцях розповідають у черговому відео від проєкту "Культурна кузня", пише molbuk.ua
Перша кав'ярня на теренах України відкрилася 1672 року в захопленому османами Кам’янці-Подільському. Археологи знайшли там залишки двох закладів, які вважають найстарішими у Європі. Сьогодні цю унікальну спадщину в місті популяризує фестиваль "Кам’янецька турка" з тематичними ярмарками.
Статус кавової столиці закріпився за Львовом завдяки Юрію-Францу Кульчицькому. У 1683 році під час облоги Відня шляхтич, знаючи турецьку мову та звичаї, зміг під виглядом ворога пройти крізь турецькі табори й покликати допомогу. За порятунок австрійської столиці він отримав у нагороду мішки з кавовими зернами та відкрив одну з перших у Європі кав’ярень – "Під синьою пляшкою".
Хоча Кульчицький і привіз кавові трофеї до Львова, перша повноцінна кав’ярня з’явилася в місті значно пізніше. Нею став заклад під назвою "Віденська", відкритий у 1829 році, що започаткував офіційну історію львівських кавових традицій.
Поряд із Кам'янцем та Львовом, особливе місце в історії української кави посідає Хотин. Якщо в Кам'янці турецька присутність тривала 27 років, то в Хотині османська доба затягнулася на ціле століття, що сформувало міцну кавову традицію.
Документи та листування шляхти свідчать, що дефіцитні товари – каву (зокрема зелену), стамбульський тютюн і лимони – привозили саме з Хотина. У місті діяло багато кав'ярень, які зазвичай розташовувалися біля мечетей та міських лазень. Окремо працювали крамниці зі східними солодощами, а вулицями ходили кахвиджі – торговці, які варили каву у виносних джезвах.
А як же Чернівці? Ще у 1788 році в готелі "Три корони" відкрилася перша "кімната для кави". Зерна туди доставляли аж із Гамбурга. З 1880-х років центром публічного життя Чернівців стали кав’ярні – заклади, де збиралися місцева еліта. Перший такий повноцінний заклад під назвою "Європа" відкрив Бернгард Зільбер у 1879 році. Згодом власник перебрався її у більш елегантне приміщення на вулицю Панську.
У 1890-х роках кав’ярні почали облаштовувати безпосередньо при готелях: зокрема, у готелі "Молдавія" та в готелі "Вайс" на площі Ринок. У кав’ярні "Під біржею" на Поштовій окрім елітної кави, пропонувала гостям більярд, ігрові столи та великий вибір свіжої преси.
У 1900 році було відкрито на площі Ринок модерний готель "Бель Вью" із рестораном, вар’єте та просторою терасою на 80 місць. Ще одним вишуканим закладом стало "Кайзер-Кафе", що відкрилося 1908 року на Театральній площі. Його інтер’єр вражав розписами Альфреда Оффнера та мозаїчним портретом цісаря. Заклад мав три зали – читальню з величезним вибором преси, ігрову та концертну кімнати, де щовечора виступав оркестр. Завдяки феєричному освітленню та літнім майданчикам кав’ярня стала улюбленим місцем зустрічей професорів та мистецької богеми.
У 1909 році нові власники кав’ярні "Габсбург", Апісдорф та Вольман, оновили заклад, втіливши у ньому найкращі європейські ідеї.
Розвиток кавової культури перетворив Чернівці на справжнє європейське місто, де кав’ярні стали головними центрами інтелектуального та світського життя. Вишукані інтер’єри, свіжа світова преса та атмосфера розкоші зробили ці заклади візитівкою столиці Буковини. Хоча більшість із них залишилися в історії, їхня архітектурна спадщина й досі формує неповторний обличчя сучасного міста.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
