Фото з сайту ліцею / Герцаївський ліцей №1 - єдиний україномовний ліцей у громаді.
12 жовтня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 5008-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України", який набрав чинності 13 жовтня 2026 року.
Закон допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу України до Євросоюзу.
Що передбачає закон, як він має діяти, які практичні проблеми вже, як це працює зараз в області, з’ясовував molbuk.ua
В Острицькій громаді діють п’ять румуномовних шкіл, три філії та одна україномовна початкова школа. У цих закладах навчаються 1679 дітей. Єдина україномовна школа – Маморницька початкова, де освіту здобувають 16 учнів.
За словами керівника відділу освіти, молоді та спорту Острицької сільської ради Максима МЕЛЬНИКА, у румуномовних школах частину предметів викладають українською мовою. Серед них – українська мова, історія України, правознавство, "Захист України".
Освітянин каже, що остаточно оцінити вплив законодавчих змін можна буде лише після практичного впровадження.
"Я ознайомився із законом, але поки що не можу сказати, як саме він працюватиме на практиці. Наскільки розумію, наші заклади зможуть отримати статус закладів освіти національних меншин. Також передбачено можливість дублювати освітні документи мовою нацменшини та складати НМТ відповідною мовою за заявою учня.
Крім того, розширюються можливості використання мови нацменшини не лише під час навчання, а й у позакласній діяльності та спілкуванні в школі.
Чи дієвим буде закон, покаже практика. Я натрапляв на різні трактування його положень: наприклад, в одних роз’ясненнях ішлося про гарантоване фінансування малокомплектних закладів, в інших цього не було. Загалом же оцінюю закон позитивно, адже він гарантує національним меншинам право здобувати освіту рідною мовою. Водночас щодо інших його положень поки що не можу дати однозначної оцінки", – зазначає Максим Мельник.
Він додає, що в громаді не бачать суттєвих проблем із володінням українською мовою серед учнів. Діти беруть участь у патріотичних заходах, освітніх конкурсах разом зі школярами з україномовних громад.
"Діти українську мову знають, адже вивчають її в школі, а частина предметів викладається державною мовою. Вони спокійно їдуть до міста, спілкуються, беруть участь в освітніх ініціативах", – каже освітянин.
У Герці хочуть зберегти україномовний ліцей
У Герцаївській громаді діють 12 закладів загальної середньої освіти, де навчаються близько двох тисяч дітей. Більшість – школи румуномовна. Водночас у Герці працює ліцей № 1 з українською мовою навчання, у якому навчаються переважно діти румунської національності.
Керівник відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської міської ради Міну ПАВАЛАКІ пояснює, що для місцевих румуномовних шкіл новий закон не змінює ситуацію кардинально, оскільки вони й надалі відповідатимуть критеріям для збереження статусу закладів освіти з румунською мовою навчання.
"Для нас ці зміни фактично нічого нового не додають, але закріплюють на законодавчому рівні: навіть якщо зменшиться кількість учнів, заклад усе одно матиме статус закладу з румунською мовою навчання. Для інших громад, де частка учнів, які навчаються мовою національної меншини, може бути меншою, такі гарантії важливіші", – зазначає Міну Павалакі.
Водночас у громаді є інше важливе питання – майбутнє ліцею №1 з українською мовою навчання в Герці. Батьки звернулися з проханням зберегти заклад і можливість навчатися українською у старших класах.
Це питання пов’язане з реформою старшої профільної школи. Через зміни в організації освіти частина закладів, які нині забезпечують навчання до 11 класу, має змінити свій статус. У Герцаївській громаді шукають можливість зберегти україномовний ліцей, зважаючи на запит батьків.
"Для нас це принципово – зберегти заклад із державною мовою навчання саме в нашій громаді", – наголошує освітянин.
Один із варіантів, який розглядають, – перепрофілювання закладу з поглибленим вивченням української мови, культури й традицій.
За словами Міну Павалакі, це могло б дати змогу зберегти україномовне навчання навіть за умов, коли заклад не відповідатиме вимогам для функціонування як академічний ліцей.
"Ми працюємо над тим, щоб знайти законний варіант збереження цього закладу. Вивчаємо думку батьків і самого ліцею, готуємо відповідні пропозиції. Для нас важливо, щоб у громаді залишалася можливість здобувати освіту державною мовою", – пояснює він.
Міну Павалакі також звертає увагу на те, що новий закон посилює контроль за реорганізацією закладів освіти національних меншин. Це означає, що місцевій владі буде складніше самій ухвалювати рішення про реорганізацію румуномовних шкіл, адже для цього передбачене погодження з центральним органом у сфері освіти.
Він вважає, що закон додатково захищає права національних меншин, однак питання збереження україномовного ліцею в Герці потребує окремого рішення.
"Ми розуміємо, наскільки важливо зберегти можливість навчатися українською мовою. Тому й шукаємо рішення, яке дозволить залишити такий заклад у громаді", – підсумовує Міну Павалакі.
Закон дозволяє розширювати перелік навчальних предметів, які викладаються українською мовою
На фото: Міну Павалакі
Як коментує molbuk.ua директор департаменту освіти і науки Чернівецької ОВА Сергій Кізіма, закон передбачає врегулювання окремих питань використання мов корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, в освітньому процесі.
При цьому українська мова залишається державною мовою та мовою освітнього процесу в закладах освіти. Водночас у закладах, де функціонують класи або групи з навчанням відповідними мовами, гарантується право використовувати їх поряд із державною мовою як під час навчання, так і в комунікації між учасниками освітнього процесу.
Окремі положення Закону стосуються організації навчання в закладах загальної середньої освіти. Зокрема, передбачено можливість надання закладу статусу закладу загальної середньої освіти національної меншини (спільноти) України, якщо понад 50 відсотків його учнів здобувають освіту відповідною мовою. Визначено також можливість дублювання окремих документів про освіту, інформаційних написів та службової документації мовою відповідної національної спільноти поряд із державною.
Закон дозволяє розширювати перелік навчальних предметів, які викладаються українською мовою, за рішенням закладу освіти на підставі письмових заяв батьків щонайменше двох третин учнів відповідного класу або групи, зазначає С. Кізіма.
Врегульовано й окремі питання реорганізації та ліквідації закладів загальної середньої освіти корінних народів і національних меншин. Зокрема, передбачено гарантії продовження здобуття освіти відповідною мовою, а також погодження проєктів рішень щодо реорганізації чи ліквідації таких комунальних закладів із Міністерством освіти і науки України.
Крім того, Закон передбачає можливість надання завдань зовнішнього незалежного оцінювання в перекладі відповідною мовою за бажанням осіб, які здобувають або здобули повну загальну середню освіту мовою корінного народу чи національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, за винятком завдань із предметів мовно-літературної галузі.
"Для Чернівецької області ці законодавчі зміни мають практичне значення з огляду на функціонування закладів загальної середньої освіти з навчанням румунською мовою.
Подальша реалізація положень Закону передбачатиме приведення відповідних нормативно-правових актів у відповідність до нових вимог, а також їх урахування засновниками та керівниками закладів освіти під час організації освітнього процесу, формування освітніх програм і прийняття управлінських рішень", - зазначив посадовець.
За даними ОВА, у Чернівецькій області (станом на 01.09.2026) функціонує 331 заклад загальної середньої освіти, серед яких 63 школи з румунською мовою навчання: 53 — повністю румуномовні; 10 — двомовні.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
