"Ховати людей на Центральному цвинтарі ми вже не можемо, місць немає. Ми готуємо нову ділянку на вулиці Петра Ткачука в Садгорі. Розуміємо, що багатьом чернівчанам важко пояснити, як це. Вони живуть на вулиці Південно-Кільцевій або Героїв Майдану, поруч із Центральним цвинтарем, а поховання будуть аж у Садгорі. Але на Центральному цвинтарі ми вже не можемо цього робити", – каже заступник директора комунального підприємства "Муніципальна ритуальна служба" Микола Різун.
На Центральному цвинтарі у Чернівцях щомісяця здійснюють понад 200 поховань. Зараз він має площу 49,8 га, а щороку орієнтовна площа поховань становить 1,5 га.
Микола Різун показує останню земельну ділянку на цвинтарі, де два тижні тому залишалося для поховання лише 36 місць. Видно викопані могили. Цього дня тут здійснили шість поховань. Працівники цвинтаря розповідають, що ситуація критична вже кілька років. Але досі вдавалося знаходити вихід, бо у 2022 році Чернівецька міська рада придбала ділянку орієнтовно на 400 місць для поховання. Ще одну ділянку придбали у 2025 році. Врятували б ситуацію нові ділянки, але їх немає. Тому з 26 жовтня загальне поховання перенесли на цвинтар, що на вулиці Петра Ткачука, на околиці міста. Це майже за 10 кілометрів від Центрального кладовища.
Міськрада запропонувала мізерну вартість за землю
"МБ" дізнавався, чому Чернівецька міська рада досі не змогла розв’язати питання із земельними ділянками на найбільшому цвинтарі Чернівців і чому це питання стало способом заробітку.
На початку 2021 року Чернівецька міська рада почала викуповувати земельні ділянки поруч із Центральним цвинтарем у селі Коровія.
У січні 2025 року Чернівецька міська рада ухвалила рішення "Про викуп для суспільних потреб земельної ділянки, яка межує із Центральним кладовищем на вул. Героїв Майдану, 159 А". Зокрема, ідеться про земельні ділянки в селі Коровія, які впритул межують із Центральним кладовищем. Цього ж року земельну ділянку площею 0,44 га викупили за майже 72 тисячі гривень у Леоніда Поповецького.
Ми зателефонували до Леоніда Поповецького, щоб дізнатися, як відбувався цей процес і чому він погодився на таку ціну.
"Цю ділянку я отримав у спадщину, це був пай. Її неможливо було відгородити. Через це там постійно накидували сміття, приходжу, а там вінки лежать. На ділянці нічого неможливо ні посадити, ні тим більше збудувати. Одне слово, це була для мене проблема, – каже Леонід Васильович. – Приблизно три роки тому мені пропонували купити цю ділянку за 15 тисяч гривень. Поруч усі ділянки скуповували, тож і мені пропонували. Мені зателефонував чоловік, представився прізвищем Стрілак і сказав, що хоче купити ділянку. Я не погодився продати, бо ж сума мізерна. Стрілак мені сказав, що скуплено там багатенько земельних ділянок. Давали за них людям по 500 доларів. Я розумів, що там місто скуповуватиме земельні ділянки для цвинтаря. Це було очевидно. Тому, коли міська рада запронувала її купити, погодився. Звісно, гроші, які запропонувала міськрада, теж невеликі, але я пішов назустріч", – розповідає Леонід Поповецький.
Попри купівлю додаткової земельної ділянки, місця на цвинтарі все одно було критично мало. Тож у листопаді 2025 року Чернівецька міська рада знову ухвалила рішення про викуп земельних ділянок під поховання. Цього разу в списку було 12 ділянок, які розташовані поруч, у селі Коровія (село належить до Чернівецької територіальної громади – ред.). Якби їх викупили, то цвинтар змогли б збільшити ще на 4,5 гектара. Тоді мали б місць для поховань майже на три роки. Здавалося б, наміри хороші, але ситуація лише загострилася і переросла в судову тяганину.
У відповіді на запит "МБ" Чернівецька міська рада надала перелік осіб, у яких планували придбати земельні ділянки.
У міській раді кожну земельну ділянку оцінили від 51 до 72 тисяч гривень. До прикладу, ділянку площею 0,45 га пропонували придбати за 68 тис. грн, тобто орієнтовна ціна – 1500 гривень за сотку. На сайтах із продажу земельних ділянок ціна землі за сотку в селі Коровія становить приблизно 44 500 гривень. Але такі ціни – здебільшого на землю під житлову забудову, адже це приміське село. Ділянки, які хотіли викупити для цвинтаря, мають сільськогосподарське призначення, а такі землі мають значно нижчу вартість. До прикладу, 13 соток такої ділянки коштує 495 тисяч гривень, тобто 38 тисяч гривень за сотку. Якби земельні ділянки для цвинтаря придбали за ринковою ціною, то орієнтовна вартість становила б 15,5 млн грн. Але знову ж таки, сусідство з цвинтарем вплинуло б на ціну у бік зменшення.
Десять ділянок – у одного власника
Директорка департаменту архітектури та урбаністики Мар’яна Гаврилица щодо низької ціни, яку запропонували власникам для викупу, пояснює, що експертну грошову оцінку встановлювали експерти. У 2025 році по 12 земельних ділянках оцінку робила ФОП Федоренко А.А., і саме вона встановила вартість наділів у 51-72 тисячі гривень за кожен. За цими цінами міська рада мала б витратити на викуп цих ділянок майже 694 тис. грн.
Власниками цих 12 земельних ділянок є троє осіб. Один із них – Ілля Стратулат – погодився на обмін земельними ділянками. Йому теж запропонували ділянку в селі Коровія. Власник іншої ділянки – Василь Паламар. Його представник надав звіт, що ділянка площею 0,41 га коштує 7,3 млн грн (173 тис. грн за сотку). У той час міська рада оцінила 63,3 тис. грн (1500 грн за сотку).
А 10 ділянок з 12 є власністю Альони Стрілак. Якщо подивитися на карту, ці ділянки розташовані впритул до цвинтаря, їхня загальна площа – 4,4 гектара.
У липні 2026 року власниця надала звіти про експертну грошову оцінку усіх земельних ділянок на суму майже 106 млн грн. Орієнтовно оцінили, що одна ділянка коштує майже 11 млн грн, тобто це приблизно 222 тис. грн за сотку.
У департаменті урбаністики вважають, що власники свідомо завищили ціну.
"Наш звіт розробляв сертифікований експерт, – каже Мар’яна Гаврилица. – У нас немає підстав пропонувати іншу ціну. Власники ж озвучили ціну від 10 до 12 мільйонів гривень. Через такі великі розбіжності у вартості ми замовили ще одну експертну оцінку в Києві. Отримали висновок, що звіти щодо земельних ділянок (надані власниками землі - ред.) виконані неякісно: вони не відповідають ціновій пропозиції. Експерт власників виставив таку вартість, бо оцінював ці ділянки під комерцію, наче там може бути громадська або житлова забудова. Але, відповідно до містобудівної документації, то територія кладовища, отож там нічого будувати не можна. Крім того, це заборонено санітарними нормами. Їхній експерт цього не врахував. Ми підготували проєкт рішення про відмову у викупі ділянок. Готуємо матеріали до суду. Саме суд визначить, за якою вартістю викуповувати ділянки: за вартістю міської ради, за оцінкою власників, чи суд замовить ще одну експертну оцінку. 100 мільйонів гривень за 10 ділянок – це не співмірна ціна. Для прикладу, ми на аукціоні продали в Чернівцях земельну ділянку на вулиці Мараморозькій площею 82 сотки для будівництва багатоквартирного будинку за 16 мільйонів гривень. Ще одну ділянку під житлову забудову на 41 сотку (майже такого розміру, як на цвинтарі – ред.), на вулиці Марамарозькій продали за 4,7 млн грн. А тут маємо пропозицію ціни в 10 мільйонів гривень – за пай. Експерт довів, що ця ціна завищена".
"Власники намагалися затягнути процес"
На думку посадовиці, ділянки скуповували свідомо, щоб згодом шантажувати міську раду нестачею місць для поховання. Адже з 2014 року за генпланом ця територія передбачалася під розширення кладовища. Мар’яна Гаврилица пояснює, що це розпайовані землі сільськогосподарського підприємства "Зоря".
"У листопаді ухвалили рішення про викуп ділянок. З січня до червня тривали переговори. Власниця не приходила (мова про Стрілак - ред.), був лише її представник. Ми пропонували на обмін земельні ділянки в Садгорі. Але в цьому процесі розглядається варіант обміну не за площею, а за рівноцінною вартістю. Звісно, у Садгорі площа такої ділянки буде значно меншою. Але власники не погодилися. Увесь процес свідомо затягувався. Відповідно до закону, після ухвалення рішення міська рада впродовж року або має викупити ці ділянки, або звернутися до суду. Якщо Чернівецька міська рада не звернеться до суду до листопада, тоді два роки не маємо права ухвалювати рішення про викуп. На мою думку, розуміючи юридичну підставу, власники намагалися затягнути процес", – провадить Мар’яна Гаврилица.
За даними YouContrоl, що Альона Стрілак є керівницею НВ ТОВ "Архітектурно-земельне бюро", а власником фірми є її чоловік Володимир Стрілак. Фірма зареєстрована у 2010 році. Основний КВЕД – "Діяльність у сфері архітектури", також вказана "Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах", тобто є досвід роботи із земельними питаннями.
Альона Стрілак, згідно з реєстром нерухомості, у селі Коровія володіє 45 земельними ділянками. Більшість з них розташована безпосередньо в селі, а ось 10 ділянок впритул наближені до цвинтаря. Саме ці ділянки хотіла викупити міська рада. Причому це була вже повторна спроба.
Чернівецька міська рада вже судилася з Альоною Стрілак за чотири земельні ділянки з десяти. У 2022 році Сьомий апеляційний суд відмовив у задоволенні позову Чернівецької міської ради щодо примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.
"Зібрана оцінювачем інформація щодо об’єктів порівняння недостатня за обсягом і застаріла для використання в розрахунках. Зокрема, недоречними для виконання звіту в січні 2021 року є використання даних за 2018-2019 роки, об’єкти порівняння обрані не відповідно до місця розташування об’єкта оцінки", – йдеться в постанові суду.
У січні 2020 року на чотири ділянки був накладений арешт за борг у 40 млн грн, зазначено в ухвалі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. На сайті Судова влада знаходимо, що арешт накладено Шевченківським районним судом у вересня 2021 року в цивільній справі "Про стягнення заборгованості за договором позики".
У відомостях з Державного реєстру речових прав станом на серпень 2026 року арешт вказано на сім земельних ділянок.
Відповідачем була Альона Стрілак, а позивачем, якому заборгували таку суму, вказано Олександра Янчука. Цікаво, що Олександр Янчук є керівником компаній, де серед засновників є чоловік Альони Стрілак. А ще Олександр був учасником судового процесу, де відповідачем була Альона Стрілак за позовом Чернівецької міської ради та комунального підприємства "Спецкомбінат" (нині КП “Муніципальна ритуальна служба” - ред.) щодо відчуження зазначених земельних ділянок.
Також Олександр Янчук є керівником трьох будівельних кооперативів: ЖБК "Дім-буд", ЖБК "Дім-буд 2" та ЖБК "Дім-буд 3". Їхнім співзасновником вказаний і Володимир Стрілак.
Крім того, Олександр Янчук є керівником регіонального представництва товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт проект груп". У YouControl, зазначено, що фірма розміщена на вулиці Л. Кобилиці. За тією ж адресою, що й фірма "Архітектурно-земельне бюро" Стрілаків.
У департаменті архітектури та урбаністики вважають, що арешт ділянок – так само штучно створена перешкода міській раді.
"Людина, яка наклала арешт на земельні ділянки Альони Стрілак, – це колишній представник Стрілак у суді щодо відчуження земельних ділянок. Після рішення суду про накладений арешт він мав би оформити на себе державну реєстрацію цих чотирьох земельних ділянок, але впродовж п’яти років так цього і не зробив", – зазначила керівниця департаменту Мар’яна Гаврилица.
Ділянки розміщені на цвинтарі
Кореспонденти "МБ" поїхали на цвинтар, щоб подивитися, де розташовані ці земельні ділянки і чому власники оцінюють їх у мільйони гривень.
З’ясувалося, що ці ділянки розміщені на самому цвинтарі. Щоб потрапити на них, необхідно проїхати через шлагбаум центрального цвинтаря і їхати вздовж могил. Іншого заїзду немає. Заступник директора КП "Муніципальна ритуальна служба" Микола Різун показує першу земельну ділянку, власницею якої є Альона Стрілак. Вона заросла бур’янами, внизу ділянки протікає потічок, обабіч якого ростуть дерева. Тож звідти до неї не потрапиш. Від цієї ділянки до могил не більш як 5 метрів, причому це могили трирічної давнини. Микола Васильович розповідає, що минулого року на вільній ділянці ще сіяли сою.
Земельна ділянка, яку власники оцінюють у 11 млн грн.
Інші ділянки Альони Стрілак розташовані у кінці цвинтаря. До них теж немає жодного доступу, і поруч теж могили.
Чи ховали на чужій землі?
Микола Різун каже, що на одній із ділянок Альони Стрілак є майже 500 поховань. На цвинтарі це 96-й сектор. У судовому рішенні саме на цю ділянку накладено арешт.
На цій ділянці поховання почали здійснювати з 2018 року.
Директорка департаменту архітектури та урбаністики Мар’яна Гаврилица пояснює, що тодішній директор цвинтаря не знав меж земельних ділянок, тому там здійснив поховання. Альона Стрілак на той час не була власницею цих ділянок. Вона купила їх вже з похованнями. Тепер вона написала звернення, щоб звільнити територію від поховань, провівши ексгумацію.
У відповіді на запит КП "Муніципальна ритуальна служба" повідомила, що поховання на двох зазначених ділянках, де вже є поховання, здійснювали з 2018 по 2022 роки.
"У межах земельної ділянки, що належить Стрілак А.В., ймовірно, розташована частина секторів 86 Б та 95 А. Сектор 86 Б був визначений як територія для загальних поховань, де поховання розпочалися з 2019 року. Вказані сектори були заповнені похованнями до 2022 року. Сектор 95 А також був визначений як територія для загальних поховань, де поховання здійснювали з 2018 року. Сектор 96 А був визначений як територія для загальних поховань, де поховання розпочалися з 2016 року. Вказані сектори були повністю заповнені похованнями до 2022 року", – йдеться в документі.
У Муніципальній ритуальній службі поінформували, що 30 березня 2026 року власниця суміжних земельних ділянок звернулася до них з вимогою звільнити належні їй земельні ділянки від поховань.
У відомостях з державного реєстру речових прав справді вказано, що Альона Стрілак стала власницею однієї земельної ділянки у 2018 році, іншої – у 2022 році.
"На момент формування та державної реєстрації права приватної власності зазначені земельні ділянки вже фактично використовували як територію кладовища та містили поховання", – зазначають у Муніципальній ритуальній службі.
Це пояснюють тим, що адміністрація КП "Муніципальна ритуальна служба" не володіла інформацією про можливе порушення меж суміжних земельних ділянок. Бо межові знаки приватних земельних ділянок на місцевості не були встановлені. Зараз на цих ділянках налічується 435 поховань.
Загалом більшість земельних ділянок А.Стрілак отримала впродовж 2018-2024 років. Сім ділянок оформлені за договором міни. Тобто, найімовірніше, ці ділянки власниця отримала в обмін на щось інше.
Ціну на земельні ділянки вивчить поліція
Отримати коментар Альони Стрілак виявилось не так і легко. Спочатку телефонували на всі відомі телефони, потім писали на месенджери, але відповіді не було. Тож вирішили піти в "Архітектурно-земельне бюро", де вона працює. Але жінка від коментарів відмовилась, лише коротко зазначила, що тривають переговори, тому спілкування не буде.
На запитання щодо ціни за земельні ділянки відповіла: "Це експертна оцінка. А 72 тисячі гривень (ціна Чернівецької міської ради - ред.) – це ринкова? Запитайте про це. Я коментувати не буду, доки тривають переговори", – сказала Альона Стрілак.
Але насправді переговори вже скінчились. Чернівецька міська рада підготувала рішення про відмову у затвердженні викупної ціни земельних ділянок, що належать Альоні Стрілак, аргументуючи це тим, що звіт власників про експертну грошову оцінку визнали неякісним і непрофесійним.
Через два дні після відмови прокоментувати ситуацію Альона Стрілак все ж вирішила надати свій коментар щодо земельних ділянок. На редакційну пошту вона надіслала лист, у якому виклала свою позицію.
"Три земельні ділянки, щодо яких міська рада ухвалила рішення про викуп для суспільних потреб, ще задовго до ухвалення цього рішення фактично почали використовувати як кладовище без мого дозволу та без попереднього набуття будь-яких прав на ці земельні ділянки.
Поховання на земельних ділянках, що перебувають у моїй приватній власності, здійснювали протягом декількох років, починаючи щонайраніше з 2020 року. На сьогодні на моїх земельних ділянках розміщено понад 500 місць поховань з надмогильними спорудами", – повідомила Альона Стрілак.
Вона звинуватила Чернівецьку міську раду в самовільному використанні приватної власності.
"Таке самовільне використання приватної земельної ділянки є незаконним. Лише після багаторічного використання цих земель у такий спосіб Чернівецька міська рада розпочала процедуру їх викупу, фактично подаючи це як потребу в землях для майбутнього розміщення поховань, хоча відповідні земельні ділянки вже зайняті місцями поховань", – зазначила власниця.
Щодо вартості земельних ділянок, пояснила, що замовляла експертну грошову оцінку та рецензії на них. І вони, мовляв, відповідають усім вимогам.
"Ці рецензії підтвердили відповідність поданих звітів вимогам нормативно-правових актів з оцінки та можливість їх використання", – стверджує Альона Стрілак.
За словами Альони Стрілак, вона звернулася до поліції щодо з’ясування обставин встановлення такої низької вартості ділянок.
"За обставинами, пов’язаними з незаконним використанням належних мені земельних ділянок здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо визначення Чернівецькою міською радою вартості земельних ділянок і дій відповідних посадових осіб. У цій справі я визнана потерпілою. Зокрема, міська рада визначила вартість земельних ділянок на рівні 1 500 грн за сотку. На моє переконання, це не відповідає реальній ринковій вартості землі у цій місцевості. Мені не відомі випадки продажу аналогічних земельних ділянок за такою ціною, і саме обґрунтованість такого визначення вартості є предметом перевірки в межах кримінального провадження. Досудове розслідування триває. З огляду на це, я не вважаю можливим публічно повідомляти відомості, які можуть становити таємницю досудового розслідування, або детально коментувати обставини, що перевіряються слідством", – наголосила Альона Стрілак.
У поліції Чернівецької області підтвердили, що є відповідне звернення від Альони Стрілак. За цим фактом розпочате кримінальне провадження, передбачене ч.2 ст. 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем).
Також Альона Стрілак зазначила, що в разі недосягнення згоди між сторонами законодавством передбачено окремий порядок подальшого вирішення питання щодо примусового відчуження земельних ділянок та визначення відповідних умов. Ймовірно, йдеться про суд.
Тим часом міська рада стверджує, що проблему з похованнями на Центральному цвинтарі не вирішити без ділянок Альони Стрілак. Мовляв, це остання смуга, яка була передбачена в Генеральному плані як кладовище. І міська рада очікує, що суд поставить крапку в цьому конфлікті. Якщо ж власники так і не продадуть земельні ділянки, вони зможуть їх використовувати лише за призначенням – сільське господарство. Але чи можна вести сільське господарство за 5 метрів від могил?
Наразі, щоб не сталося колапсу з похованнями, Чернівецька міська рада надала дві земельні ділянки площею 6 гектарів на кладовищах у Садгорі (на вулицях Петра Ткачука та Кубинській), які розташовані на околиці міста. Водночас є питання і до Чернівецької міської ради. Чому проблему із похованнями на Центральному цвинтарі не почали вирішувати раніше? Адже про нестачу місць говорять кілька останніх років. Можливо, викуп земельних ділянок не переріс би в конфлікт, а вартість вдалося б врегулювати з тими, хто отримав ці ділянки як паї. А тепер місто змушене в екстреному порядку розв'язувати проблему з похованнями.
"Здійснено за підтримки програми "Сильніші разом: Медіа та Демократія", що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією "Незалежні регіональні видавці України" (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми".
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
