Шоста ранку. Чернівці тільки починають прокидатися, а на Головній уже крутять педалі. Хтось їде на роботу, хтось – у справах. Дехто – звивистими дорогами та стежками – на з’їзд чернівецьких веложайворонків. Хто їх гуртує та мотивує вставати спозаранку?
Чернівчани Семен Кошоватий та Людмила Романчук. Вони та їхні колеги з громадської організації "Чернівецька асоціація велосипедистів" уже понад вісім років крутять педалі та закликають усіх охочих долучатися до велопрогулянок та інших заходів.
"Позитивно ставимося до того, що люди приїжджають до нас цілими сім’ями, – розповідає Семен Кошоватий, голова громадської організації "Чернівецька асоціація велосипедистів". – Тому що це формує нову культуру. Велосипед – гарна альтернатива, яка розвантажує місто".
І справді, за останні роки велосипедистів у Чернівцях побільшало. Волонтери спільноти NE:Urban ще три роки тому підрахували: на вузлових точках Чернівців проїхало 1140 велосипедистів та користувачів персонального електричного транспорту. За підрахунками активістів "Чернівецької асоціації велосипедистів", вже в 2025 році зафіксували близько трьох тисяч, тобто вдвічі більше. На одному перехресті вранці проїжджало від 300 до 400 людей.
Як це – щодня їздити на велосипеді Чернівцями?
З розповіді Семена та Людмили, бути велосипедистом у Чернівцях – це бути постійним шукачем. Ти в пошуках велодоріжки, безпечного з’їзду, комфортного маневру, щоб оминути людей на тротуарі чи на дорозі. Велосипедист трохи має бути екстрасенсом, адже не всі доріжки позначені спеціальними знаками. А ще – володіти навичками водія-гонщика, щоб вправно лавірувати в дорожньому трафіку, проїжджаючи перехрестя.
На фото: Семен Кошоватий.
"Намагаємося розвинути велокультуру в громаді, лобіювати питання інфраструктури, – каже Семен, – адже вона потрібна не лише для велосипедистів, а й для безпеки пішоходів, для зручності маломобільних верств населення".
Доступність – це не лише про велодоріжки, а й про рівні тротуари, де людина в кріслі колісному чи з протезом може спокійно пересуватися. Велоінфраструктура – важливий елемент доступності й безбар’єрності міста.
Семен критикує рішення міської ради розірвати меморандум із сервісами оренди електросамокатів у Чернівцях.
"Це ганебна ситуація для міста, – зауважує хлопець, – тому що це вирішення не проблеми, а її наслідків".
Семен наголошує, що для вирішення проблеми Чернівцям потрібно розбудувати цілісні веломаршрути, де велосипедисти рухалися б і не заважали ні пішоходам, ні транспорту.
"Інфраструктура – не більше смуг, вищі тротуари чи можливості для машин, – каже велосипедист. – Це – зменшення аварійних ситуацій. Коли велосипедист чи власник самоката має своє місце в дорожньому русі й не ризикує збити когось чи бути самому збитим".
Чому пофарбований тротуар не стає велодоріжкою?
"Велодоріжка має бути відокремленою, з іншою структурою і кольором покриття та розміткою, – зазначає хлопець. – Тротуар моститься плиткою, а велодоріжка – асфальтом. Навіть ці моменти створюють психологічний бар’єр для людини".
Тож пофарбований тротуар не можна назвати велодоріжкою.
Чернівецька міська рада попросила активістів скласти почерговість маршрутів, яка була б найкращою для облаштування велодоріжок у місті. Хочуть створити цілісні велошляхи, щоб можна було доїхати з точки А в точку Б.
"Наразі розробляємо маршрути, спираємося на концепції, які розвивалися з 2013 року, – ділиться Семен. – Хотілося б побачити веломаршрут від Студмістечка до ЧНУ, адже багато студентів їздять цим шляхом, а повноцінних доріжок немає".
Хто вони – чернівецькі велосипедисти?
Стільки говоримо про місто, інфраструктуру та доріжки. Але головне питання – ким є чернівецькі велосипедисти?
За словами Семена та Людмили, це люди різного достатку та віку. Переважно чоловіки чи юнаки від 15 до 30 років. Багато долучається школярів, підлітків, студентів, молоді. А ще приходять досвідчені спортсмени.
Діти приїжджають у супроводі батьків, адже часом бувають складні маршрути.
На лайтові події приходять близько 40-50 людей, на складні ралі – орієнтовно 15-20.
"Раз трапилася цікава ситуація: чоловік приїхав велосипедом із Хмельницького, – розповідає Людмила Романчук, заступниця голови і проєктна менеджерка Асоціації велосипедистів Чернівців. – Він побував на "Велофесті", трохи погуляв містом. Після цього повернувся назад у Хмельницький так само велосипедом".
Чим займаються чернівецькі велоактивісти?
Пам’ятаєте колону велосипедів, що час від часу їздить Чернівцями? Там ще були ровери з масивними колесами, триколісні "коні", в яких керманичі крутили педалі лежачи, а ще – біцикли з дитячими кріслами та корзинами попереду чи позаду. Такий різношерстий контингент техніки зібрали Семен, Людмила та їхні однодумці.
На фото: Людмила Романчук.
"Загалом за рік відбувається близько 10–12 заходів, залежно від погоди, можливостей, – розповідає дівчина. – Останнім організовували "Велофест" – нашу наймасштабнішу подію. До неї долучилося майже 200 людей. Збирали кошти на Збройні Сили України".
Дівчина зауважує, що від початку повномасштабного вторгнення кількість велосипедистів зменшилася втричі. Хоча в місті кількість власників велотранспорту, навпаки, зросла.
Спад відвідуваності відбувся, бо аудиторія здебільшого чоловіча. Тож частина двоколісних керманичів на війні або виїхала за кордон.
Які вулиці в Чернівцях комфортні, а які велосипедистам варто оминати?
"Приємно, що на вулиці Головній роблять ремонт і там велодоріжка включена в ремонт, – зауважує Семен. – Також на вулиці Щербанюка дуже хороша велодоріжка. Особливо на повороті біля Небесної Сотні вниз до лікарні. На вулиці Героїв Майдану велодоріжка відокремлена зеленою зоною від тротуару, тож комфортно рухатися всім: пішоходам та велосипедистам".
"Найгірша ситуація на Воробкевича, – зазначає Людмила. – Там є скейт-парк, а велодоріжка тільки формальна: вона позначена знаками, але реально – це тротуар".
"У Садгорі дуже багато велосипедистів, але, на жаль, вони не можуть нормально пересуватися, – додає велосипедист. – Там не завжди проїдеш автомобілем. А біля "Гравітона" проблема не лише з велодоріжками, а й із транспортною розв’язкою. Дуже вузькі вулиці, тож вранці та ввечері скупчуються затори".
В одноденну поїздку на велосипеді!
"Хочу, аби в місті з’явилося більше велосипедних маршрутів, щоб розвивалася нова туристична сцена, бо це така важлива ніша, – зауважує Семен. – У 2018 році був долучений до розроблення маршруту через дамбу річки Прут і таки хочу його розбудувати до кінця".
Чотири маршрути для велопрогулянки Чернівцями та околицями
(за порадами велоактивістів)
(за порадами велоактивістів)
Для новачків:
Соборна площа → вулиця Героїв Майдану → Садова.
Протяжність: 1,2 км
Час: 5–10 хв
Що подивитися: красиво облаштовану зелену зону на вулиці Героїв Майдану.
Для тих, хто хоче краєвидів:
Центр → дамба річки Прут від вулиці Старожучківський Шлях у бік Калинівського ринку.
Протяжність: 6 км
Час: 15–25 хв
Що подивитися: краєвиди на річку Прут та красиві околиці (хіба що подекуди треба продертися крізь чагарі).
Для активної поїздки:
Парк імені Тараса Шевченка чи вулиця Садова → горби на Роші.
Протяжність: 5,2 км
Час: 10–20 хв
Що подивитися: панораму на центральну частину міста, зокрема архітектуру.
Для заміської прогулянки:
Чернівці → Чагор → Молодія → Тарашани.
Протяжність: 20,2 км
Час: 45 хв – 1 год. 15 хв.
Що подивитися:
панорами на мальовничі поля та пагорби передгір’я;
тихі сільські вулички з традиційною буковинською забудовою;
річища та зелені околиці;
біля готельно-ресторанного комплексу "Георг Парк" є зона релаксу - лавка та оглядовий майданчик.
24 серпня активісти проводитимуть велопробіг до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Про точні дати повідомлять пізніше, але всіх запрошують долучитися.
Фото надали Семен Кошоватий та Людмила Романчук.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
