Нині в цій будівлі знаходиться Художній музей.
Буковинську ощадну касу було створено з ініціативи крайового президента Карла Роткірха-Пантена. 26 вересня 1858 року він звернувся до великих землевласників, промисловців та інтелігенції з пропозицією організувати гарантійний фонд обсягом10 тисяч флоринів віденською валютою. Кошти (по 300, 200 та 100 флоринів), внесли, зокрема, майбутній бургомістр Чернівців Якоб фон Петрович, єпископ Євген Гакман, Антон Кохановський та інші. Міський магістрат надав 5000 флоринів. Завдяки цьому міська громада отримала 12 місць у розширеному виконавчому комітеті каси. Ще 12 місць надали засновникам і меценатам. Статус каси, що складався з 56 параграфів, затвердили 11 березня 1860 року.
Старшим куратором став крайовий президент граф Роткірх-Пантен, його заступником – Якоб лицар фон Мікулі. Магістрат надав для каси одну кімнату в ратуші. З кожним роком доходи каси зростали, поступово вона перетворилася у провідну фінансову інституцію краю. Згодом придбали приміщення на площі Ринок, 4.
Рішення про спорудження чотириповерхової будівлі для Буковинської ощадної каси було прийнято на засіданні розширеного правління 24 лютого 1899 року під головуванням крайового президента Бургіньйона. Дозвіл отримали від міської ради. За 65 тисячі флоринів придбали готель "Russie", розташований на стику вулиці Гімназійної та площі Ринок.
9 березня скликали правління, на яке запросили чернівецьких архітекторів Еріха Кольбенгаєра, Макса Моргенштерна, Карла Ромшторфера (всі троє викладали будівельні дисципліни у Промисловій школі) та Соломона Зальтера. Їм запропонували розробити проєкт нової споруди Ощадної каси. Карл Ромшторфер одразу відмовився. Оголосили конкурс.
У травні почали зносити будівлю готелю та готувати будівельний майданчик. За продані старі матеріали отримали 1600 флоринів.
На початку липня оголосили результати конкурсу на кращий проєкт ощадної каси. Першу премію отримали архітектори з Відня Губерт Гесснер і П. Луппіх. Другу присудили професорові Промислової школи Максу Моргенштерну. Його долучили до допрацювання проєкту-переможця.
Газета "Bukowinaer Post" 17 серпня 1899 року писала, що допрацьовані плани новобудови будуть схвалені через кілька днів, будівельний майданчик підготовлений. Керувати будівельними роботами доручили архітекторові Проске.
Ця ж газета повідомляла, що 28 жовтня відзначали закінчення половини будівництва споруди, яка була підведена під дах. Робітникам роздали 600 флоринів.
Попередньо планували завершити будівництво до кінця жовтня-листопада 1900 року, тобто до 60-літнього ювілею ощадної каси. Проте внутрішні роботи тривали два роки і були закінчені тільки наприкінці 1901-го.
Газета "Bukowinaer Post" писала 6 квітня 1902 року, що, незважаючи на значне перевищення коштів на будівництво (не менше 100 тисяч флоринів), ще не все доведено до кінця.
За свій проєкт архітектор Губерт Гесснер отримав першу премію і перше державне замовлення, яке зробило його відомим. Наукова співробітниця федерального управління охорони памяток у Відні Маргарета Віорал-Чапка так описувала новобудову: "Гесснер обєднав у споруді чотири функції: заставне бюро, залу ощадної каси і залу засідань на другому поверсі та архів – на третьому. Будівля своїм триподілом нагадує традиційну схему бюргерських будинків, що фасадом виходять на площу. Вона складається з парадного двору, дворового тракту і задвірка. У передній частині, в партері – два невеликі приміщення; до вестибюлю примикає репрезентативний хол, справа від нього -
сходовий майданчик, на другому поверсі збоку вулиці – приміщення дирекції. Дворовий тракт містить у партері приміщення бюро та залу обслуговування, які на другому поверсі зєднувалися за допомогою низки колон і утворювали касову залу( нині відокремлені перегородками). У задній частині знаходилися склади, на другому поверсі – сейф. На третьому, призначеному згідно з проєктом для архіву, в передній частині містилися, очевидно, житлові приміщення директора… Фасад ощадної каси вирізняється строгою симетрією побудови та стримано-елегантною мовою форм чотириповерхової споруди, образ фасаду якої скромно перевязаний цокольною частиною нижніх поверхів, завдяки чому істотно збільшується декоративна верхня частина, що виділяється трьома осями. Центральна з них підкреслюється балконом та акцентується підвищеним аттиком і мансардним дахом".
Прикрашала споруду широка декоративна ліпна стрічка з лаврових листочків. Над дверима балкона – кольорова картина з глазурованих кахлів, горизонтальна живописна композиція крокуючих жіночих фігур і окрилених геніїв, що втілювали прийняття Буковини до складу австрійських коронних земель. З бокових фронтонів (фронтон – верхня частина фасаду будинку, трикутна площина, обмежена з боків двосхилим дахом та обрамлена біля основи карнизом) виступають алегоричні фігури, що символізують багатство краю – текстильну промисловість і сільське господарство. Будинок багато декорований і всередині: ковані решітки сходових поручнів, орнаменти, парапети камінів, декоративні лізени та ін. Фасад добре вписується у будівельне оточення площі.
До теми
*Буковинська ощадна каса надавала кредити багатьом установам. Зокрема, Чернівецькому магістрату, релігійним громадам, шкільним домам, благодійним товариствам. Чималі кошти були надані для спорудження Буковинського промислового музею, памятників першому ректорові Чернівецького університету Костянтинові Томащуку і воїнам 41-го піхотного полку, Будинку для людей похилого віку. Зазвичай, займи надавали під заклад нерухомості. Касові обороти зростали з кожним роком. Приміром, у 1908-му іпотечні кредити становили 9,2 мільйона корон, активи – 20,6 мільйона корон.
*На спорудження нового будинку ощадної каси було витрачено 613 897 корон 83 крейцери. Зокрема, 133 043 корони склала вартість придбаних матеріалів, 69 843 корони 76 гелерів коштувала земельна ділянка, саме будівництво -400 107 корон, облаштування приміщення – 93 883 корони 37 гелерів.
*Старе приміщення каси на площі Ринок, 4 відремонтували і здали в оренду на 10 років цісарсько-королівському повітовому командуванню.
Підготувала Надія БУДНА
За матеріалами книги Марії Никирси "Чернівці. Документальні нариси з історії забудови міста".
Фото з колекції Едварда Туркевича
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
