Російські спецслужби дедалі частіше намагаються втягнути українських дітей у диверсійну діяльність через соцмережі, месенджери та онлайн-ігри. Підліткам обіцяють легкі гроші за, на перший погляд, прості завдання, а згодом змушують скоювати небезпечні злочини.
Як працюють такі схеми? Чому саме діти стають мішенню вербувальників? Як батькам вчасно помітити небезпеку? Про це "МБ" розповів начальник управління ювенальної превенції ГУНП в області Микола БАСАРАБ.
Дитину зацікавлюють матеріально
– Наскільки поширене вербування дітей на Буковині? Чи фіксують правоохоронці такі випадки?
– У нинішніх умовах, які пов’язані з війною, це явище поширене не лише на Буковині, а й по всій Україні. Часто говорять саме про телеграм, адже це один із найпопулярніших месенджерів серед дітей. Проте контакти потенційних вербувальників відбуваються не лише там. Йдеться також про інстаграм, тікток, онлайн-ігри, чати, сайти знайомств, чат-боти, платформи для пошуку роботи. Фактично це всі сервіси, де дитина може спілкуватися з незнайомими людьми.
– Як саме вербувальники входять у довіру?
– Насамперед, треба розуміти, що діти – одна з найменш захищених категорій населення. У підлітковому віці ще не повністю сформовані причинно-наслідкові зв’язки. Дитина шукає себе, експериментує. Саме цим користуються вербувальники. Якщо говорити про класичну схему, вона практично не змінилася. Є два основні способи вербування. Перший – поступове втягування у диверсійну діяльність. Другий – умовно силове вербування.
– Що означає поступове втягування?
– Спочатку відбувається знайомство. Потім дитину зацікавлюють певною тематикою або матеріальною вигодою. Після цього пропонують виконати нескладне завдання. Наприклад, сфотографувати якусь будівлю, встановити маячок, залишити десь камеру відеоспостереження чи просто зробити фото певної місцевості. На перший погляд, це здається безпечним. Часто дитина навіть не розуміє, що фотографує територію, де розташований об’єкт критичної інфраструктури. За таке завдання можуть пообіцяти 300 або 500 доларів. Якщо дитина погоджується і отримує гроші, найчастіше через криптовалюту, вона бачить: завдання було простим, а винагорода значною. Тоді починається наступний етап. Завдання стають складнішими. Якщо дитина вже втягнулася, куратор може почати її шантажувати, погрожувати розголошенням або вимагати виконувати нові доручення вже без оплати.
– Які саме завдання можуть отримувати підлітки?
– Спочатку це можуть бути фото певних об’єктів чи транспорту. Наприклад, дитині пропонують сфотографувати військові авто або машини з чорними номерними знаками. Ще одна категорія завдань – нанесення написів на будівлях. Вербувальники використовують повідомлення, у яких намагаються створити враження, що вони нібито борються проти несправедливості або допомагають людям. Наприклад, у переписці дитині можуть написати: "Наша організація називається "Група сопротівлєнія". Ми займаємося різними акціями проти ТЦК і тих, хто наживається на війні. Сфотографуй транспорт ТЦК або авто з чорними номерами. Оплата – від півтори тисячі доларів". Не завжди після цього дитина справді отримує гроші. Мета – підштовхнути її зробити перший крок. Після цього вона вже потрапляє у залежність від куратора.
Не потрібно силою забирати телефон
– Наскільки поширені такі випадки на Буковині? Чи часто батьки або педагоги звертаються до поліції?
– Якщо говорити про загальну статистику, то потрібно враховувати не лише звернення до поліції, а й повідомлення, які надходять до СБУ. Зокрема, сьогодні працює чат-бот "Спали ФСБ", через який можна анонімно повідомити про спроби вербування або підозрілі контакти. Якщо ж говорити лише про звернення до поліції, то за останні два роки ми отримали близько десяти таких повідомлень. Із них два випадки стосувалися підлітків, які вже вчинили протиправні дії. Під час розслідування встановили, що вони підпалили авто за пропозицією кураторів із РФ, які контактували з ними через телеграм. Водночас протягом минулого року ми зареєстрували ще вісім випадків, коли діти або їхні батьки вчасно звернулися до поліції, поліцейських ювенальної превенції, на спецлінію "102" чи до інспекторів Служби освітньої безпеки.
Вони повідомили, що отримали підозрілі пропозиції або їм пропонували співпрацю за грошову винагороду. В окремих випадках конкретних завдань ще не було, вербувальники лише намагалися встановити контакт із дитиною.
– Як змінюється поведінка дитини, якщо вона потрапила під вплив вербувальників?
– Батькам варто звертати увагу на зміни одразу в кількох сферах: поведінковій, емоційній та соціальній. Дитина починає значно більше часу проводити в інтернеті, цікавиться радикальною тематикою, у неї з’являються нові знайомі, часто не з України. Також може виникнути інтерес до політичних тем або радикальних поглядів, які раніше її зовсім не цікавили.
Ще одна ознака – поява грошей чи дорогих речей, походження яких дитина не може пояснити. Вона може розповідати, що виграла їх у лотерею, отримала від друзів або просто уникати відповіді.
– Що робити батькам, якщо вони помітили зміни в поведінці дитини або підозрілі повідомлення?
– Найголовніше – зберегти довіру. Не потрібно силоміць забирати телефон чи змушувати дитину щось показувати. Варто спокійно пояснити, що батьки насамперед дбають про її безпеку та несуть за неї відповідальність. Важливо навчати дітей критично мислити, розповідати про ризики спілкування з незнайомцями в інтернеті та пояснювати, що особисту інформацію, фотографії чи дані про родину не можна надсилати стороннім людям. Навіть звичайне фото може стати інструментом для шантажу.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
