У Чернівцях презентували збірку художніх творів загиблого військовослужбовця Максима Шварцмана "Не про війну". До книги, яка вийшла друком у видавничому домі "Букрек", увійшли кілька оповідань, незавершена фантастична повість "Хранителі неперервності", а також листи Максима до дружини Марини, написані з передової.
Про це пише molbuk.ua
За словами дружини Марини Шварцман, назва збірки має особливу історію.
"Назва цієї збірки виникла не випадково. Коли Максим зі своїм підрозділом служив під Бахмутом, він надіслав мені перший текст. Попросив оцінити оповідання, але одразу зазначив, що воно не про війну. Я прочитала його і сказала, що він чудовий автор. Тоді ми говорили про те, як було б добре після війни писати разом і щоб кожен із нас мав своїх читачів. Це була дуже світла розмова про наші спільні плани. Уже приблизно через рік після його загибелі, коли я наважилася прочитати незавершену повість "Хранителі неперервності", зрозуміла, що всі його тексти потрібно зібрати й видати окремою книгою", — розповіла Марина Шварцман.
До збірки також увійшли листи, які Максим писав дружині з фронту.
Колеги згадують Максима Шварцмана як надзвичайно надійну, справедливу й талановиту людину з тонким почуттям гумору.
Журналіст видання "АСС" Анатолій Никифоряк, який працював із Максимом понад 15 років, розповідає, що той умів розсмішити будь-кого, але ніколи не робив цього напоказ.
"Яким же кумедним він міг бути. Але тільки серед своїх. За келихом чи кухлем якогось напою він умів розповідати неймовірні історії. Зараз таке мистецтво називають стендапом, але в його виконанні це було природно й вишукано. Кажуть, почуття гумору — ознака інтелекту. Макс тонко бачив деталі, а саме в них часто прихована суть. Я жодного разу не чув, щоб він голосно сміявся. Але коли усміхався — в цій усмішці були і відкритість, і якась загадковість. Він рідко дивився співрозмовнику просто в очі, можливо, щоб не ставити його в незручне становище. Водночас дуже уважно слухав і справді чув людей. Не боявся жодної роботи. Був прекрасним виконавцем".
Анатолій згадує, що їхнє знайомство почалося ще на телеканалі ТВА.
"Вперше ми зустрілися на ТВА на початку 2010-х. Я працював журналістом, а Макс прийшов відеооператором. Там же працювала і Марина. Минали роки, ми змінювали місця роботи, але згодом знову опинилися разом в редакції "АСС": Марина писала тексти, Макс знімав і фотографував, а ми разом робили відеосюжети. Потім Марина звільнилася, а ми з Максом продовжили працювати разом", — пригадує журналіст.
Журналіст Максим Козменко називає Максима Шварцмана справжнім феноменом.
"Це феномен, який Буковина лише зараз відкриває для себе ще раз. Він був митцем, творцем, людиною, яка не повторювала чужого, а створювала своє. Якось Макс прийшов до редакції у чорній футболці з білим написом. Не пам'ятаю, що саме там було написано, але запитав, де він її купив. Він відповів: "Сам зробив". І це дуже про нього. Навіщо шукати чи копіювати те, що можеш створити власноруч? Саме так він і жив. Те, що він писав художні твори, мене зовсім не дивує. Як і те, що ніколи ними не вихвалявся. Це була його натура. А ще мене вразили його малюнки — іронічні, саркастичні, дуже реалістичні. Це справді круто".
Нагадаємо, Максим Шварцман із позивним "Марвел" загинув 15 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. У нього залишилися дружина та двоє дітей. До початку повномасштабної війни Максим був відомим у Чернівцях відеооператором, фотографом і журналістом.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
