Фото ілюстративне з мережі / Меморіальний комплекс загальнонаціонального значення створять на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"
Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає заснування Українського національного пантеону. Його запропонував створити президент Володимир Зеленський, щоб об'єднати імена всіх героїв, "які в різні століття та епохи боролися заради України і надихали Україну".
Про це ідеться у публікації "МБ", пише molbuk.ua
Що таке Український національний пантеон
Національний пантеон – це меморіальний комплекс для вшанування найвидатніших українців. Він буде розташований у Києві та матиме статус об’єкта державної власності. Проєкт майбутнього комплексу буде обрано через відкритий архітектурний конкурс. Фінансуватимуть будівництво з державного бюджету.
У пантеоні буде вшановано найвидатніших українців, які зробили історичні внески у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення та розбудову держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення літературної мови, розвитку громадянського суспільства і релігії.
Відбором видатних постатей займатиметься незалежна національна комісія з питань увічнення пам’яті. До неї увійдуть історики НАНУ, представники Українського інституту національної пам’яті, Міністерства культури, Міноборони, громадські діячі та ветерани.
Критерії відбору будуть такими. Кандидат має відповідати щонайменше одному критерію: видатний внесок у державотворення (від епохи Русі до сучасності), героїзм під час захисту суверенітету України або цивілізаційний внесок (культура, наука, релігія).
Право подавати кандидатури матимуть Президент України, Верховна Рада, Кабмін, академічні установи, великі громадські організації. Кожна заявка повинна мати історико-біографічне обґрунтування та пройти перевірку.
Схвалені комісією списки проходитимуть обов’язковий етап публічних консультацій (від 30 до 60 днів). Українці зможуть висловити свою позицію через державні цифрові платформи, зокрема "Дію".
Кого заборонено вшановувати у пантеоні
Деякі історичні постаті не зможуть бути увічнені в національному пантеоні. Зокрема, президенти, усунуті в результаті імпічменту; винні у злочинах проти миру, безпеки людства, міжнародного порядку, нацбезпеки України, комуністи, колаборанти, співучасники російського імперського, тоталітарного режимів, російської збройної агресії тощо.
Думка
"Головне – усе добре продумати"
Ігор БУРКУТ, політолог, кандидат історичних наук:
"У європейській культурі є таке поняття – пантеон. Це місце, де згадують найвидатніших людей, які зробили величезний внесок у культуру, історію, політику тієї чи іншої держави.
Як правило, у столицях держав створюють такі меморіальні комплекси, де ховають видатних людей, які мали дуже велике значення для тієї чи іншої нації. У нас такої традиції не було.
Зараз постало питання про створення. Власне, ухвалені відповідні документи. Інститут національної пам’яті розглядає питання, кого конкретно мають там поховати. Це дуже непросте питання.
Скажімо, для українця зрозуміло, що є декілька фігур: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Це ті, хто зробив надзвичайно багато для формування нашої національної свідомості, культури. Але є ж політики, військові. А тут багато суперечностей.
Це, так би мовити, внутрішньоукраїнське. Але ми ще маємо сусідів. І дехто з наших сусідів вважає, що українська національна пам’ять має формуватися не в Україні, а саме у них – так, як їм це подобається. Приблизно так, як нинішнє польське керівництво заявляє: що ж там у вас якийсь Бандера, із яким ви хочете увійти до Європи, Європа вас із ним не прийме.
Я вже не кажу про Москву, яка вважає, що тільки вона має право вирішувати ці питання. Тому, хто має бути похований і де буде розташований наш пантеон, – це не таке просте питання.
Ніби вже досягнуто спільної думки, що найкраще місце для національного пантеону – територія Києво–Печерської лаври. Хоча є й інші думки.
Називають уже різні імена, чий прах має там лежати. Думаю, що ще буде велика дискусія у суспільстві. Бо не всі фігури сприймаються однаково всіма українцями, вже не кажучи про інші народи, які також будуть висловлювати свою позицію.
Але в будь-якому разі добре, що така ідея є, що її почали втілювати. Для мене ж як для історика найголовніше – не поспішати, детально продумати і провести максимум дискусій, які можна проводити на цю тему. Щоби не було так: закопали, а потім викопують. А ще, не дай боже, хтось там буде якісь акти здійснювати проти поховань.
Це питання, яке потребує уваги. Ми вже бачимо, що ця проблема створення національного пантеону викликала заперечення у декого з наших сусідів, зокрема польських шовіністів, які вважають, що це чомусь антипольське рішення. Хоча я не можу побачити в ньому нічого антипольського. Адже ще не назвали жодної особи, яка має бути там похована. Ворог у нас відомий, він у нас не на один рік і не на одне століття. Але наша справа – робити те, що ми вважаємо за потрібне".
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
