Абрикоси підмерзли, а цвітіння затрималося: як заморозки вплинули на фруктові сади на Буковині

Фруктові сади цього року відчули наслідки не лише суворої зими, а й заморозків у кінці квітня. Садівники розповідають, що абрикоси постраждали найбільше – підмерзли однорічні пагони, а процеси сокоруху сповільнилися. Яблуні та груші втратили менше, проте холодний квітень затримав цвітіння і зробив заморозки небезпечними для кісточкових.

Про це йдеться у публікації "МБ".



"Найбільше постраждали абрикоси"

Садівник із Топорівців Микола Ілащук розповідає, що цьогоріч холодна зима з сильними мінусовими температурами найбільше вплинула на абрикоси.

"Однорічні пагони померзли. Зараз видно, що сокорух до них майже не йде. Вони починають відсихати", – пояснює він.



За його словами, для яблунь і груш нічого критичного не було, проте холодний квітень значно відтягнув цвітіння.

"Деякі сорти тільки зараз починають квітнути, хоча зазвичай це відбувається з 10 до 20 квітня. Цвітіння відтяглося майже на пів місяця і загалом загальмувало процеси вегетації. Листочки, хоч і розпустилися, проте слабкі на вигляд, вони прагнуть тепла і сонця. Нині видно підмерзання. Ранні сорти абрикосів потрапили під дощі, що викликало хвилю моніліозу (небезпечне грибкове захворювання плодових дерев (абрикос, вишня, яблуня), викликане грибом Monilia, що вражає квіти, листя та плоди, здатне знищити до 70% врожаю, – авт.) – дерева почали хворіти. Крім того, просто не запилилися, бо не було комах-запилювачів", – зазначає садівник.



За його словами, у садах застосовують два основні підходи для захисту дерев від заморозків – підготовку до холодів і заходи після морозів.

"Є два підходи. Перший – підготовка дерева до заморозків: насичення клітин розчиненим калієм, використання амінокислот і осмопротекторів, таких як гліцин і бетаїн. Другий – після заморозку застосовують водорості, які розганяють речовини в клітинах. Механічні методи – задимлення: намочені тюки сіна підпалюють, створюючи димову завісу та трохи піднімаючи температуру.

Також використовують бочки з торфом чи дровами, розставляють горілку по саду для підвищення температури. Новітні методи поки що в Україні не поширені. Як варіант, можна якісь горілки розставляти по саду або бочки з торфом чи дровами й підпалювати, щоб підвищувати температуру", – каже Микола Ілащук.

"Найбільше вплинули квітневі морози, а не зимові"

Заступник директора фермерського господарства "МакоСад" Владислав Макаренко розповідає, що найбільше на фруктові дерева вплинули не зимові морози, а квітневі заморозки.



"У нашій зоні найкритичнішим був період із 26 на 27 квітня – одразу після Великодня. Далі заморозки тривали кілька днів поспіль – з 28 по 30 квітня і навіть до початку травня. Водночас до області вони дійшли лише частково, зокрема в Кельменецькій громаді Дністровського району. Натомість кісточкові культури постраждали більше, адже під час морозів уже сади вже цвіли. Як наслідок, значна частина зав’язі була пошкоджена. Найбільше вплинули саме квітневі морози, а не ті, що були взимку", – каже садівник.

За його словами, сади постраждали не лише в Україні, а й у сусідніх країнах.

"Колеги з інших країн розповідали, що в Польщі був потужний мороз. Є зони, де все замерзло практично в нуль. Схожа ситуація, ймовірно, спостерігалася і в Чехії та Німеччині. Якщо говорити про Україну, то на Закарпатті мороз був попереднього тижня приблизно в той самий період, що й у Польщі. Там також зафіксовано втрати.



Точно оцінити їх складно, адже детальних підрахунків не проводили, але за відгуками виробників вони є. За словами колег з Польщі, таких морозів там не було сорок років. У деяких регіонах температура опускалася до –4…–7 °C, – розповідає Владислав Макаренко. – Наразі ж в садах спостерігається досить хороше цвітіння, хоча погодні умови були нетипово прохолодними для цього періоду. Якщо травень буде сприятливим, суттєвих змін не очікується. Утім, ризик заморозків зберігається навіть до кінця місяця", – розповідає В. Макаренко.



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram