У Чернівцях поліцейські затримали шахрайку, яка обіцяла жінці повернути додому безвісти зниклого чоловіка. Поліцейські встановили, що шахрайка в одному з месенджерів пообіцяла 50-річній жительці Буковини допомогу в поверненні додому її чоловіка, який зник безвісти під час виконання бойового завдання на фронті.
Про це йдеться у публікації "МБ".
Користуючись станом потерпілої, аферистка переконала її, що військовослужбовця нібито знайшли пораненим і за грошову винагороду вона може організувати його переправлення із зони бойових дій додому. Насправді ж вона не мала ні наміру, ні можливостей допомагати.
Довірившись шахрайці, жінка переказала на її банківську картку 4000 гривень. Згодом шахрайка почала погрожувати, що в разі відмови переказати ще коштів, чоловіка не вивезуть і залишать пораненого без допомоги.
Під тиском аферистки жінка переказала на рахунок ще понад 7000 гривень. Лише після цього потерпіла зрозуміла, що її ошукали, і звернулася до поліції. Поліцейські протягом кількох годин розшукали шахрайку. Нею виявилася 42-річна жителька Чернівців. Під час обшуку в неї виявили та вилучили низку доказів її зловмисних дій.
Як не натрапити на шахраїв людям, які шукають безвісти зниклого родича, "МБ" розповів начальник управління протидії кіберзлочинам ГУ НП в Чернівецькій області Олександр ДОЛІШНЯК.
"Шахраї можуть видавати себе за волонтерів, журналістів, представників державних органів, представників країни-агресорки або інших осіб. Механіка такої афери базується на комплексному використанні інформаційних потоків і сучасних засобів комунікації. Шахраї відстежують повідомлення родичів військовополонених у соцмережах. Також зловмисники можуть використовувати фейкові облікові записи державних органів або міжнародних організацій, щоб виманювати гроші у родичів полонених та безвісти зниклих. Пам’ятайте: державні органи та волонтерські організації не вимагають оплати за надання інформації чи допомогу", – зауважує поліцейський.
За словами О. Долішняка, потрібно довіряти лише офіційним джерелам.
На що варто звернути увагу (маркери маніпуляції):
Штучний поспіх: коли вас змушують ухвалити рішення негайно.
Ілюзія ексклюзивності: обіцянки "єдиного шансу" або наявність якогось "особливого зв’язку" з тими, хто нібито може допомогти.
Емоційна пастка: гра на почутті провини або надії (на кшталт "якщо ви зараз не заплатите, буде пізно").
Наполегливі поради не консультуватися з фахівцями.
Як не стати жертвою
Жодних оплат за "сприяння" чи "пришвидшення". Будь-яка вимога грошей у питаннях пошуку – це ознака шахрайства.
Користуйтеся лише офіційними каналами зв’язку та державними інституціями. Приватні посередники тут зайві.
Не викладайте зайвого в мережу. Що менше персональних деталей, номерів частин чи копій документів бачать сторонні особи, тим менше шансів у шахраїв створити "легенду".
Нікому не передавайте коди з SMS, паролі до банкінгу та не встановлюйте на телефон сумнівні програми на прохання незнайомців.
Завжди фіксуйте спроби обману та звертайтеся до правоохоронців.
Якщо вже переказали кошти або підозрюєте обман
Не видаляйте листування. Зробіть знімки екранів чатів, збережіть посилання на профілі, номери телефонів та всі чеки про оплату.
Зв’яжіться з банком. Повідомте про транзакцію. Вимагайте блокування картки та, якщо можливо, зупинки платежу.
Заявіть у поліцію. Телефонуйте на 102 або подавайте звернення через сайт кіберполіції.
Для кращого розуміння актуальних загроз варто періодично відвідувати ресурс StopFraud. Там зібрані рекомендації щодо протидії онлайн-шахраям.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
