Сьогодні, 15 лютого, минає 195 років від дня народження видатного архітектора Йозеф Главка – автора Резиденції буковинських митрополитів у Чернівці.
Саме Главка перетворив Чернівці на справжню архітектурну перлину Європи. У 1862 році він прибув на Буковину, щоб оглянути ділянку для майбутнього духовного центру православних митрополитів Буковини і Далмації. Будівництво комплексу тривало 20 років — з 1862 по 1882-й.
Ініціатор проєкту митрополит Євген Гакман не дожив до відкриття Резиденції. Сам Главка через виснажливу працю та судові конфлікти навколо будівництва підірвав здоров’я й більше не повертався до Чернівців.
Про це йдеться у дописі Чернівецького обласного краєзнавчого музею.
Архітектурний шедевр із карпатського каменю
Комплекс поєднав візантійські, мавританські та романські мотиви. Для його зведення Главка організував видобуток глини, пісковику та вапняку в Карпатах і на берегах Дністра, а кольорову черепицю почали виготовляти безпосередньо на місці.
До роботи архітектор залучив найкращих чеських майстрів і художників. Водночас його компанія паралельно вела понад 50 об’єктів у Відні та Празі.
Надмірне навантаження призвело до тяжкої хвороби: у 39 років Главка майже втратив зір і певний час був прикутий до інвалідного візка. Через фінансові суперечки його навіть відсторонили від керівництва будівництвом.
Попри це, архітектор зумів повернутися до активного життя й присвятив себе меценатству. Його фундація стала однією з найпотужніших у тогочасній Європі.
Війна, пожежа і відновлення
У ХХ столітті Резиденція пережила складні часи. Під час Другої світової війни частину цінностей було втрачено, а масштабна пожежа знищила унікальні дерев’яні стелі та розписи головних залів.
У повоєнні роки архітектори відновили інтер’єри комплексу, пристосувавши його для потреб університету. З 1955 року тут розміщується Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Сьогодні колишня Резиденція буковинських митрополитів входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО (з 2011 року) та є головною туристичною окрасою міста.
Як зазначають у краєзнавчому музеї, історія Йозефа Главки — це приклад неймовірної праці, таланту і самопожертви заради великої архітектурної мрії.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
