На Буковині шахраї продовжують ошукувати людей на сотні тисяч гривень. За словами оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Чернівецькій області Тараса МОЧЕРНЮКА, ця проблема досить поширена в області.
Кіберполіцейський розповів "МБ" про нові та поширені шахрайські схеми.
Схема 1 від імені поштових сервісів
Останнім часом у мережі активізувалася шахрайська схема від імені поштових сервісів. Українцям надходять фейкові SMS-повідомлення, які містять посилання на фішингові сайти, які контролюють злодії.
Фахівці пояснили, що українцям надходять фейкові SMS-повідомлення з невідомого номера про нібито затримку посилки через неправильну адресу. У повідомленні міститься посилання, за яким потрібно перейти начебто для виправлення або підтвердження даних для доставки.
"Насправді це фішинговий сайт, створений для збору персональних та банківських даних"– зазначив правоохоронець.
У Кіберполіції кажуть, що люди, які переходять за посиланням і вводять свої дані, фактично передають їх шахраям. Далі шахраї можуть використовувати цю інформацію для зламу акаунтів у соціальних мережах, доступу до онлайн-банкінгу, а згодом – для крадіжки коштів.
Схема 2 дропи
Співробітники кіберполіції постійно фіксують нові випадки шахрайства, у яких злочинці використовують "дропів" - людей, які добровільно чи несвідомо допомагають здійснювати злочини в інтернеті.
Хто такий дроп?
Дроп — це особа, яка надає або реєструє на себе банківський рахунок, картку, сім-карту або акаунт, що в подальшому використовується злочинцями для відмивання грошей, отриманих шахрайським шляхом.
Дроп може: отримати грошові перекази на свій рахунок і перераховувати їх іншим особам;
передати свої банківські реквізити третім особам; зареєструвати SIM-карту, банківську картку чи акаунт на свою особу — і передати її шахраям.
Навіть якщо дроп не здогадувався про злочинну діяльність, такі особи стають частиною ланцюга шахрайства, за допомогою якого злочинці приховують свою особистість, переводять гроші через "посередників" і ускладнюють розслідування.
Злочинці маскують свої пропозиції під: легкий підробіток онлайн (наприклад: “отримуй дохід за переказ коштів”); прохання знайомих: "потрібно тимчасово отримати гроші — дай картку"; пропозиції з оренди або продажу акаунтів/карток; сумнівні оголошення в Telegram-каналах або соцмережах.
Схема 3 вішенг
Вішинг – це один із методів телефонного шахрайства, коли зловмисники видають себе за представників банків, державних установ, правоохоронних органів або ІТ-служб. Їхня головна мета – створити у жертви відчуття страху та безвиході, змусивши її діяти поспіхом. Після встановлення довіри шахраї виманюють конфіденційну інформацію та спонукають до здійснення фінансових транзакцій.
За словами Тараса Моченюка, злочинці застосовують низку методів, що допомагають їм досягти своєї мети.
"Підробка номерів телефонів. Використовуючи спеціальні технології, шахраї можуть змінювати номер абонента, щоб дзвінок здавався офіційним – наприклад, ніби він надходить із банку чи державної установи. Використання особистих даних. Інформація, зібрана із соціальних мереж, допомагає шахраям створити відчуття довіри. Вони можуть знати ваше ім'я, місце роботи, дату народження та інші деталі, що робить їхню історію більш правдоподібною", - сказав поліцейський.
Для того, щоб уберегтися від шахраїв, треба дотримуватися таких правил:
*Не переходь за сумнівними посиланнями з повідомлень, месенджерів чи електронної пошти.
*Не вводь особисті або банківські дані на сторонніх сайтах.
*Видаляй підозрілі повідомлення.
Завжди перевіряй інформацію тільки на офіційних ресурсах: сайті, застосунку або зателефонуй на номер телефону, зазначений на офіційному сайті.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
