До редакції "МБ" із подякою звернувся 64-річний Михайло Гривул, житель села Василів на Заставнівщині. Чоловік із дитинства хворіє на ДЦП, є інвалідом першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги. У складній життєвій ситуації його не залишили сам на сам із бідою – на допомогу прийшли односельці.
"Хочу висловити щиру подяку моїм односельцям із села Василів, особливо старості Валентині Гончар, за чуйне ставлення до мого становища та за оформлення допомоги. Дякую всім небайдужим за надання мені, інвалідові з дитинства, у моєму скрутному фінансово-побутовому становищі таких необхідних харчових продуктів, побутових і засобів особистої гігієни. Дякую, що відгукнулися, допомогли тихо, без розголосу.
Добро обов’язково повертається. Моя хата завжди відкрита для щирих, небайдужих людей", – написав Михайло Гривул.
"Ніхто не залишив сам на сам із бідою"
Як розповідає староста села Василів Валентина Гончар, життєвий шлях Михайла був непростим. Чоловік був одружений, його дружина також мала інвалідність – ДЦП. У подружжя народився син. Кілька років тому дружина померла, Михайло залишився сам. Певний час він мешкав у Чернівцях, однак восени минулого року повернувся до рідного села.
"Коли він приїхав, то застав хату порожньою. За ті роки, що він проживав сам, його здоров’я значно погіршилося. Він намагався якось себе обслуговувати, навіть готував їжу. Але якось облився окропом. Нині чоловік майже нерухомий і потребує постійної сторонньої допомоги", – розповідає староста.
З часом стало зрозуміло: чоловікові потрібен не лише догляд, а й елементарні речі – продукти, засоби гігієни, ліки.
Коли Михайло звернувся по допомогу до старости, у селі почали діяти швидко. У сільській групі в соцмережі опублікували оголошення – шукали доглядальницю та допомогу для чоловіка.
"Зробила оголошення в сільській групі. Ми почали шукати доглядальницю. Адже оформити його в спеціалізований заклад було складно: він не є одиноким офіційно, коштів у нього немає, та й стан лежачий.
Зрештою, нам вдалося: знайшлася жінка, яка погодилася допомагати. Зараз він живе сам, але за ним постійно доглядають. В ОТГ є будинок для літніх людей, але Михайло відмовився від такого варіанту. Сказав, що хоче залишатися у своїй хаті, вдома, і готовий платити, щоб до нього приходила людина й доглядала його", – каже староста.
"Приносили продукти та речі"
За словами Валентини Гончар, після цього оголошення дуже багато людей відгукнулося – і місцеві жителі, і люди з-за кордону.
"Приносили засоби гігієни, продукти. І досі люди допомагають, щоб він не залишався сам на сам зі своєю бідою", – каже Валентина Гончар.
Староста пригадує свій перший візит до чоловіка: "Я занесла продукти й відчинила холодильник. Він був порожній. Абсолютно".
Чоловік свідомо відмовився від переїзду до будинку для літніх людей – хоче залишатися у своїй хаті.
"За допомогою спеціального підіймача доглядальниця вранці підіймає його, переодягає, міняє памперси, садить в інвалідний візок. Протягом дня він може трохи пересуватися по хаті, під’їхати до столу. Одна рука в Михайла частково функціонує, тож він може сам їсти. Інша сторона тіла пошкоджена: колись він обпік руку й ногу, і після тривалої реабілітації кінцівки втратили рухливість.
Увечері доглядальниця знову приходить: переодягає його, міняє засоби гігієни, дає ліки та готує до ночі. Вона допомагає з усім необхідним", – розповідає Валентина Гончар.
Нині Михайлові найбільше потрібні засоби гігієни: "Найбільше потрібні одноразові пелюшки, підгузки, засоби гігієни, мийні та пральні засоби, зручний одяг, – каже пані Валентина. – Будь-яка підтримка – фінансова чи у вигляді необхідних речей – стане для нього важливою допомогою".
Фото надала Валентина Гончар
Для охочих допомогти
Банківська картка: 5168 7456 5904 5709
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
