Захисник з Буковини нагороджений відзнакою Міністра Оборони України "Захиснику України" за мужність, героїзм, незламність духу та виконання бойових завдань на Харківському та Донецькому напрямках.
Валерій долучився до війська на початку повномасштабного вторгнення і служить на посаді старшого механіка водія 211 понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ та родом з Чернівецької області.
Раніше проходив строкову службу у Чернівецькій, Закарпатській та Львівській областях у прикордонній службі, тому попередній досвід вже мав, а в цивільному житті працював у обленерго менеджером по приєднаннях.
Історію захисника розповіли у Чернівецькому обласному ТЦК та СП.
На питання як долучився до війська захисник каже:
"Долучився до лав ЗСУ, бо не збирався сидіти спокійно вдома, коли на нашу українську землю прийшли вороги. Саме тому, з перших днів я прийшов у ТЦК, щоб служити та захищати свою Батьківщину".
Валерій обіймає посаду старшого механіка водія. Він займається ремонтом та обслуговуванням військової техніки, своєчасним заповненням всіх необхідних документів, та виконує поставлені задачі як водій. Його стаж водія вісім років, їздити, як каже сам, вміє на всьому.
"Загалом, моя робота не важка і не складна, особисто для мене. Моментами проблематично, бо на жаль, техніка не найсучасніша. Проте, коли її вчасно обслуговуєш, ремонтуєш та слідкуєш, щоб вона була у робочому стані, звичайно проблем не виникає", – розповідає захисник.
Військовослужбовець неодноразово перебував на Сході, де разом з побратимами виконував бойові завдання за призначенням.
"Перебуваючи на Харківському та Донецькому напрямках, я разом із бійцями нашої бригади робив інженерні загородження, тобто займались зведенням фортифікаційних споруд". – каже воїн.
На питання що найбільше вразило перебуваючи в районі виконання розповідає:
"Ми із побратимами робили посадку на кордоні Донеччині. Всюди тиша, нічого не передувало чогось страшного… І тут, в одну мить почали літати дрони, з різних сторін по нас почала "працювати" артилерія і мінометка…. Ми одразу почали відходити у безпечне місце, поступово та обережно просуваючись до нашого транспорту, який був замаскований неподалік.
Коли всі ми добрались до машини, я крикнув водію: - "Газуй!!!", і ми почали мчати, ухиляючись від обстрілів.
Звичайно, машина їхала дуже швидко, і тут, вона потрапляє на кочку, мене підкинуло, та я підлетів на кілька метрів вгору. В цей момент, мій побратим зловив мене за бронік, та повернув в попереднє положення і одразу промовив "Ти куди зібрався, наша зупинка трохи далі, тому тримайся міцніше друже!" Ми переглянулись, засміялись і на щастя все обійшлось, ми добрались у безпечне місце цілими та неушкодженими".
За особисту мужність, героїзм, незламність духу, проявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України й виконання бойових завдань на Харківському та Донецькому напрямку, військовослужбовець був нагороджений відзнакою Міністра Оборони України "Захиснику України".
"Перебуваючи в районі виконання найчастіше навкруги знищені будівлі, будинки та цілі села… Там дуже багато тварин, які залишились без господарів та домівки. Деяких поранених, або змучених від голоду і холоду ми забирали із собою та лікували, відігрівали, годували, і так вони стали нам рідними, завжди проводжали та зустрічали з позицій. Адже коли ти далеко від дому, приходиш стомлений після виконання бойових завдань, завжди є маленьке пухнасте чудо, яке пригорнеться до тебе, буде муркотіти та заряджати справжнім позитивом.
Тому, по можливості ми їх не просто рятували, а деяких забрали із собою додому. Ось так, ці бідолашні тварини, які пережили війну, оселились у наших домівках і стали повноцінними членами наших сімей. У когось котеня зі Сходу, у когось пес, але найголовніше це ще одне маленьке та врятоване життя! – посміхаючись промовляє захисник", - розповідає Віталій.
Після довгоочікуваної перемоги захисник планує продовжити службу у Збройних Силах України, далі робити свою справу, а потім стати офіцером.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
