Полеглий герой Валерій Рудий загинув 17 грудня 2025 року. Йому було 26 років.
Про це повідомляє Чернівецька обласна рада.
Народився Валерій Рудий 23 липня 1999 року в селі Каплівка на Хотинщині. Зростав у родині, де було п’ятеро дітей. Захоплювався спортом, цікавився комп’ютерними іграми. Мріяв стати військовим. Вирізнявся спокійним характером, неконфліктністю та відповідальністю.
Навчався у Каплівській ЗОШ І-ІІ ступенів, а згодом – у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Після досягнення повноліття уклав контракт і проходив військову службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Брав участь в Операції об'єднаних сил на сході України. Мав інструкторський досвід і охоче ділився власними знаннями.
Без вагань став на захист України під час повномасштабної російської агресії.
"Валерій був тим, для кого військова служба стала свідомим вибором та фактично життям, оскільки він приєднався до лав ЗСУ через декілька днів після свого повноліття... 80-ка, 24-ка, Львівська сухопутка, 46 бригада, любов до інженерної справи та щира посмішка при згадці танків – його знань достатньо було не тільки для того, щоб їх застосовувати, але і для того, щоб передати іншим військовослужбовцям", – згадує про Валерія Рудого чоловік сестри, військовий Назар Ільницький.
Валерій боронив Україну на Дніпропетровському напрямку у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Загинув 17 грудня 2025 року.
У Валерія Рудого залишилися матір, троє сестер та брат.
Чин похорону лейтенанта Валерія Рудого провели в Гарнізонному храмі Петра і Павла у Львові, де мешкає його сестра. Останній спочинок захисник знайшов на полі почесних поховань Личаківського кладовища.
Історію героя розповіло видання "Хотинські вісті".
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
