Основними чинниками, які визначатимуть економіку України у 2026 році, залишаються війна та обсяги міжнародної фінансової допомоги.
Про те, якою буде економіка України у 2026 році – у матеріалі "МБ".
Уряд затвердив два сценарії розвитку економіки у 2026 році. Базовий або оптимістичний сценарій передбачає покращення безпекової ситуації та зростання ВВП на рівні 4,5 %. Альтернативний, консервативний сценарій, розрахований на продовження активних бойових дій і передбачає зростання лише на 2,4 %.
"Енергетика й агропереробка стануть опорою економіки"
Ціни у 2026 році й далі зростатимуть. За оптимістичним сценарієм уряду, інфляція становитиме 8,6 %, за негативним – майже 10 %. Водночас Нацбанк та Центр економічної стратегії очікують поступове уповільнення інфляції в 2026 році – до 6,6 % після понад 9 % у 2025-му.
Доцент кафедри економічної теорії, менеджменту та адміністрування ЧНУ Богдан Сторощук прогнозує, що реальні показники інфляції можуть виявитися вищими.
"За прогнозами Світового банку та НБУ, зростання економіки очікується на рівні до 2 % – приблизно 2-2,5 %. Міністерство економіки дає більш оптимістичний прогноз – до 4 %. Інфляція, за оцінками різних джерел, коливатиметься в межах 8-10 %.
Я прогнозую вищі показники інфляції – аж до 15 %. Якщо узагальнити, основні фактори, що визначатимуть подальший розвиток економіки, – це війна та обсяги міжнародної підтримки. У галузевому вимірі – військово-промисловий комплекс, енергетика з фокусом на малу енергетику, агропереробка та міжнародна фінансова допомога", – зазначає експерт.
У 2026 році держава планує підвищення мінімальної зарплати з 8000 до 8647 гривень. Також зростатимуть зарплати у бюджетній сфері, насамперед в освіті. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, до осені 2026 року педагоги зможуть отримувати до 30 000 гривень.
Середня зарплата по країні, за оцінками, також наблизиться до 30 000, а в окремих дефіцитних професіях може перевищувати 80 000 гривень. Водночас реальне зростання доходів значною мірою "з’їдатиме" інфляція.
"Попит на фізичну працю залишатиметься високим"
За словами Б. Сторощука, на тлі війни та відбудови найбільш перспективними залишаються кілька напрямів.
"Перший – військово-промисловий комплекс: виробництво зброї, боєприпасів, екіпірування. Другий – енергетика з акцентом на децентралізовані та малі рішення, разом з альтернативною та в перспективі малою ядерною енергетикою. Третій – агропереробка як логічний етап розвитку аграрного сектору.
На ринку праці зростатиме роль штучного інтелекту. Він поступово витіснятиме частину професій у сфері текстів, аналітики та початкового програмування. Водночас попит на фізичну працю в будівництві та сфері послуг залишатиметься стабільно високим", – каже Богдан Сторощук.
Що буде з гривнею
На тлі повільного економічного зростання гривня поступово слабшатиме. Уряд заклав у бюджет середньорічний курс на рівні 45,7 гривні за долар, МВФ прогнозує курс близько 45,4 гривні.
За оцінками Богдана Сторощука, наприкінці року курс може сягнути 46-47 гривень за долар: "Середньорічний прогноз – близько 45 гривень за долар, із виходом наприкінці року на 46-47 гривень", – пояснює експерт, наголошуючи, що різкої та неконтрольованої девальвації не очікується завдяки міжнародній підтримці.
"Програми відновлення, затверджені Євросоюзом на найближчі два роки, забезпечуватимуть приблизно від чверті до третини формування валового внутрішнього продукту. Саме міжнародна допомога є опорою для відновлення зруйнованої внаслідок агресії інфраструктури", – підсумовує Б. Сторощук.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
