Фото надав Микола Ільків
Викладачі та студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ здійснили археологічну експедицію у мікрорайоні Роша. Поблизу вулиці Дзержика натрапили на гончарний горн, якому понад півтори тисячі років, уламки кераміки.
Про знахідку і її цінність для дослідження історії Чернівців розповів "МБ" кандидат історичних наук, викладач ЧНУ та науковий співробітник "Науково-дослідного центру “Охоронна археологічна служба України”" Інституту археології НАН України Микола ІЛЬКІВ, пише molbuk.ua
Посуд культури карпатських курганів
За словами науковця, територія Чернівців, як і області, доволі багата на старожитності різних епох, починаючи від кам’яної доби (ще з часів мисливців на мамонтів) і завершуючи вже тими історичними періодами, коли наша територія входила до складу Молдовського князівства.
Лише на території Чернівців налічується близько сотні різноманітних пам’яток. Найбільш відомі серед них – замок на горі Цецино, а також рештки давнього міста в районі Ленківців, звідки багато дослідників виводять початки сучасних Чернівців.
Коли трапляється вільна від сучасної забудови земельна ділянка, є перспектива з’ясувати, чи на тій території раптом не вціліли якісь старожитності.
Територія Роші насичена поселеннями, городищами різних епох. Особливо лівий берег річки Клокучка: він доволі сприятливий для ведення землеробства, з родючими зволоженими ґрунтами, звернений до сонця. На таких землях ще з часів трипільської культури в різні епохи дуже густо селилися люди.
"І якраз неподалік центральної частини Чернівців, буквально за 15 хвилин ходьби від нашого навчального корпусу, ми натрапили на ділянку, яка потрапляла у межі вже відомого об’єкта, ще раніше виявленого археологом Борисом Тимощуком, – каже Микола Ільків. – Але оскільки територія раніше була забудована, якихось особливих досліджень, крім поверхневих оглядів, там не вели. Тепер же з’явилася нагода її перевірити. І тут така щаслива випадковість, що розвідковим шурфом розміром метр квадратний на глибині до півтора метра нам вдалося натрапити на шар перепаленої глини, в якому простежувалися рештки отворів. Відразу виникла думка, що це може бути давня виробнича споруда – гончарний горн.
Поки ділянка вільна від забудови, дослідники організували туди невеличку експедицію. Там, де виявили давню споруду, заклали невеликий розвідковий розкоп. Пощастило ще й із тим, що будівлі, споруджені на цій ділянці, не пошкодили об’єкт.
"І справді, наші припущення виявилися правильними. З’ясувалося, що це двокамерний гончарний горн. Верхній ярус призначався для того, щоби викладати в ньому посуд, який робив майстер на гончарному колі. А нижню камеру завантажували дровами. І жар, який ішов від дров крізь отвори, піднімався вгору. Таким чином глиняне тісто зі всілякими домішками перетворювалося на повноцінний керамічний посуд для побутового вжитку", – пояснює науковець.
Із верхньої камери більшість посуду на момент виявлення знахідки була вже вибрана. Зате на долівці помітили зразки кераміки – горщики, миски.
"Уже можна сказати, що цей горн і виявлений у ньому посуд належать до культури карпатських курганів. Це так званий пізньоримський час – 3-5 століття нашої ери", – зазначає Микола Ільків.
Ось так виглядає стародавній горн
Поки що більше питань, ніж відповідей
У чому цінність знахідки? За словами науковця, для вивчення історії заселення території сучасного міста вагомий будь-який фрагмент давньої кераміки. Коли ж знаходять цілий виробничий об’єкт, історична інформація стає більш наповненою даними.
"Схожі горни в подібній культурі були відомі. Але безпосередньо на території міста такий горн виявили вперше. Зокрема, у 2014 році був схожий випадок знахідки гончарного горна в кінці сучасної вулиці Синагоги, коли там стався черговий зсув. Але той горн був заповнений керамічним посудом і датувався 15-16 століттям. Тобто це вже період перших писемних згадок про наше місто.
Цей же горн – періоду ще дописемної історії на території міста. І те, що вже тоді було виробництво, причому високоякісне гончарне, а не ліпний посуд, – це теж дуже цікавий факт.
Ба більше, всередині горна поряд із типовою керамікою, яку виробляли місцеві ремісники, трапилися уламки античних амфор. Це також свідчить про імпорт, зв’язки з римським світом, який від нас був не так вже й далеко", – зауважує дослідник.
Станом на сьогодні можна сказати, що до цього об’єкта поки що більше історичних запитань, ніж відповідей. Як сподівається Микола Ільків, подальше дослідження знахідок проллє світло на ще якісь додаткові аспекти найдавнішого минулого на території сучасного міста.
Також у горні знайдені тваринні кістки. Можливо, він потім використовувався як господарська яма, коли уже став несправним. По тих кістках колеги також зможуть дізнатися, яким видам тварин вони належали. Тобто на кого місцеві полювали або яких тварин розводили", – каже науковець.
Усі знахідки дослідники сфотографували і забрали для вивчення. Після належної обробки все передадуть до краєзнавчого музею.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
