Ціни на деякі продукти в Україні за останні роки зблизилися з рівнем у країнах ЄС. Українські ціни вже перевищують показники країн-сусідів, зокрема членів Євросоюзу Румунії, Словаччини, а також Туреччини.
Кореспондентка "МБ" порівняла середню вартість продуктів в Україні, Польщі, Німеччині, Італії та Румунії.
"Масло і сезонні фрукти дешевші"
Буковинка Сніжана Біволару є студенткою та зараз навчається в Яссах. Дівчина розповідає, що деякі продукти в Румунії дешевші, ніж українські.
"У Румунії, як і в Україні, молочні продукти та м’ясо – не з дешевих. Проте, на мою думку, тут вони навіть трохи доступніші, ніж у нас вдома. Наприклад, вершкове масло коштує в середньому від 10 леїв за 200 грамів, що приблизно дорівнює 90 гривням", – розповідає дівчина.
За її словами, деякі сезонні фрукти у Румунії дешевші, ніж в Україні:
"Сезонні фрукти й овочі, такі як полуниці та черешні, також дорогі. Натомість кавун тут можна купити приблизно за два леї – це близько 18 гривень за кілограм. Диня обійдеться у 27 гривень за кілограм. Банани в Румунії дешевші, ніж в Україні – приблизно 20 гривень за кілограм. А от персики та абрикоси – дорожчі: кілограм персиків коштує від 120 до 150 гривень. Щодо овочів, то кілограм огірків у середньому коштує два леї, тобто до 20 гривень. Помідори-чері – близько 65-70 гривень за кілограм", – розповідає Сніжана.
За даними НБУ, за останні роки в Україні суттєво зросли ціни вершкове масло, свинину та молоко. Так, ціни на вершкове масло в Україні відносно вищі, ніж середньоєвропейські.
Середня ціна, за даними Мінфіну, коливається у межах 107 гривень за 200 грамів. Тоді як у Польщі 200 грамів вершкового масла коштує 65 гривень, а в Німеччині – 100 гривень. Дорожче масло в Італії – 193 гривні.
"Продукти не дорожчі, а іноді й дешевші"
Дорожчою в Україні, ніж в європейських країнах, є свинина. За даними Мінфіну, її середня ціна в Україні становить 238 гривень за кілограм.
Водночас ціна кілограма свинячого фаршу в Польщі може коливатися в межах 159,90 – 189,40 гривні. За кілограм ошийка у Польщі треба віддати 325 гривень, у Румунії – 285.
Буковинка Анна-Марія Костинян протягом року проживає в Німеччині. За її словами, ціни в місцевих супермаркетах на деякі продукти не надто відрізняються від, тих, що ми бачимо в українських супермаркетах.
"У німецьких супермаркетах деякі товари коштують приблизно стільки ж, скільки й в Україні. Наприклад, молоко в Україні вже коштує від 50 до 80 гривень за літр. У Німеччині – близько двох євро. Хліб тут можна купити як за 70 центів, так і за чотири євро – залежно від сорту. Але що справді дешевше, це фрукти. Наприклад, кілограм персиків коштує в середньому два євро, тобто приблизно 100 гривень.
Проте варто взяти до уваги й те, які мінімальні зарплати в Україні та Німеччині. Якщо у нас мінімальна зарплата – 170 євро, то в Німеччині – майже дві тисячі. Звісно, жити в Європі загалом дорожче. Це і оренда, і транспорт, і страхування. Але якщо говорити саме про продукти, то за європейських доходів вони не здаються дорогими", – каже дівчина.
За її словами, більшість основних продуктів у Німеччині доступні, а акційні товари часто ще дешевші. Наприклад, у великій мережі супермаркетів можна купити м’ясо, овочі чи сири за зниженими цінами.
"Доходи є, а товарів не вистачає"
Доцент кафедри економічної теорії, менеджменту та адміністрування ЧНУ Богдан Сторощук розповідає, що зближення цін в Україні з європейськими — це наслідок кількох комплексних факторів: війни, інфляції, політики валютного курсу.
"У багатьох містах України працюють так звані італійські магазини, де продають продукти з європейських країн. Люди, які їздять до Європи, часто зазначають, що ціни там на багато товарів навіть нижчі, ніж у нас, особливо в країнах Східної Європи, таких як Чехія, Словаччина, Румунія", – зазначає Богдан Сторощук.
За словами економіста, в ЄС вища продуктивність праці та ефективніші економічні механізми. Це дозволяє утримувати нижчу собівартість продукції.
"Україна живе в умовах війни, і це створює унікальну економічну ситуацію. У мирний час доходи з’являються разом із виробленими товарами. У воєнний час держава змушена витрачати великі кошти на війну: зарплати військовим, виробництво зброї, логістику тощо. Ці витрати не створюють товарів на споживчому ринку, але збільшують загальну грошову масу. Як наслідок, доходи є, а товарів не вистачає. Це і є класична інфляція: грошей більше, ніж товарів", – розповідає експерт.
За його словами, протягом тривалого часу Нацбанк тримав стабільний курс гривні. Проте якщо інфляція в Україні значно вища (15-20%), а в ЄС – близько 5%, то вартість українських товарів у валюті зростає.
"Це робить імпорт вигідним, а експорт – збитковим, що вбиває внутрішнє виробництво. Зараз Нацбанк почав поступово девальвувати гривню, і це правильний крок – при такому рівні інфляції неможливо довго утримувати стабільний курс без шкоди для економіки", – каже Б. Сторощук.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
