Взимку під час роботи газового обладнання всередині димаря виникає підвищена концентрація кислотного конденсату. Димар починає мокнути, руйнуватися, погіршується або зовсім зникає тяга. Фахівці стверджують, що старі димарі не пристосовані до роботи з новими опалювальними котлами.
Найнебезпечніший період – новорічно-різдвяні свята. Більшість святкує їх вдома, і навантаження на газові прилади максимальне. Тому й нещасних випадків від отруєння чадним газом в січні найбільше. Щоб убезпечити себе, насамперед потрібно регулярно перевіряти технічний стан димарів і пристосувати їх до роботи з сучасними опалювальними системами. Як це можна зробити, ми попросили розповісти Василя ТИМОФЄЄВА, голову правління підприємства "Житловик".
Через економні котли – проблеми з тягою
– Автономне газове опалення – це дуже зручно, але старі димарі не пристосовані до сучасних котлів, – каже Василь Тимофєєв. – Річ у тім, що сучасні опалювальні системи мають дуже високий коефіцієнт корисної дії, тому в димар потрапляє ледве теплий дим. Температура димових газів недостатня, вони не встигають піднятися і конденсуються на стінках димаря, роз’їдаючи їх.
А в старому фонді Чернівців, до того ж, ситуація ускладнюється через технічний стан димарів, які вже вичерпали ресурс. "Зазвичай, коли роблять капітальний ремонт, ніхто з мешканців із власної ініціативи не замислюється про те, що потрібно відремонтувати і димар. До нас звертаються вже тоді, коли виникають проблеми. Якщо будинок збудували 100 років тому, можете собі уявити, що в тому димарі?" – пояснює фахівець.
За час багаторічної роботи у димарі починають утворюватися тріщини. Вони можуть бути майже непомітними, але цього достатньо, щоби чадний газ просочувався до приміщення.
– Важливо наголосити, що велика проблема виникає з експлуатацією газових приладів після заміни вікон і дверей на сучасні герметичні, – говорить Василь Тимофєєв. – Для того, щоби в димових та вентиляційних каналах була тяга, потрібне надходження повітря у приміщення. Якщо господарі встановлюють двері з ущільнювачем, металопластикові вікна, тяга буде дуже поганою. І безперервна робота газових приладів може викликати зворотну тягу, коли продукти згоряння потраплятимуть до приміщення. А це може стати причиною важкого отруєння. Помешкання обов’язково потрібно провітрювати.
Димар потрібно захистити
Щоби перевірити справність димових і вентиляційних каналів, не варто чекати на початок опалювального сезону. Як радить В. Тимофєєв, найкраще це робити в квітні, коли опалювальний сезон закінчується.
Якщо димар вже збудований, захистити його і пристосувати до сучасних опалювальних котлів можна за допомогою захисного рукава. Нині популярні дві технології: рукав із кислотостійкого алюмінію та полімерний рукав.
Технологія із застосуванням алюмінієвої фольги більш доступна. Рукав опускають у димар і повітряним компресором роздувають, заповнюючи вільний простір. Знизу облаштовують збірник та відвід конденсату. Весь комплекс робіт обійдеться замовнику від 3,5 тисячі гривень. Виробник гарантує 20 років безпечної експлуатації димаря.
Полімерні рукави виготовляють на основі полімерних смол. "Можливо, я надав би перевагу цій технології як довговічнішій, – зауважує В. Тимофєєв. – Проте сам полімерний матеріал дуже дорогий, а технологія встановлення складніша". Тому такий рукав замовникові коштуватиме втричі більше, ніж з алюмінієвої фольги.
– Іноді в димарі опускають оцинковані труби, – каже фахівець. – Це не дає результату. Більше двох років вони не витримують, стінки починають прогоряти.
На стадії будівництва димар можна захистити, вмурувавши в стінку нержавіючу трубу і збірник для конденсату. Також одна з нових технологій – встановлення димохідної системи "повітря – газ" з цегляною шахтою і нержавіючою димохідною трубою всередині.
Марина Карасьова
Коли перевіряти димові канали:
опалювальних печей, ємнісних водонагрівачів для опалення і опалювальних котлів, які працюють сезонно, – не рідше одного разу на рік (перед початком опалювального сезону);
які працюють весь рік – двічі на рік (навесні та восени).
