Він не шукав легких шляхів. Коли Батьківщина покликала – став у стрій. Без вагань, без страху, з вірою у перемогу. Іван Адамко став для земляків символом патріотизму, незламності духу, самопожертви та безмежної любові до України.
Про це повідомляє спільнота "Незабутні: Буковина пам'ятає".
Народився Іван Михайлович Адамко 19 січня 1987 року у місті Заставна Чернівецької області. Опанував фах столяра у вищому професійному училищі №24. Останнім часом працював продавцем у меблевому магазині, також складав меблі. На дозвіллі любив зустрічатися з друзями, відпочивати на природі та подорожувати велосипедом.
Під час повномасштабної війни чоловік став на захист України. Воював у лавах 8-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Спершу понад пів року був артилеристом, а упродовж останнього місяця – піхотинцем-штурмовиком. Виконував завдання у районі Білогорівки Бахмутського району.
14 лютого 2023 року із чоловіком пропав зв'язок. За декілька днів із військкомату родині принесли сповіщення, що він зник безвісти. Тіло бійця повернули у процесі обміну наступного літа.
"Іван був дуже доброю, щирою людиною. Ніколи не відмовляв у допомозі. Завжди посміхався, любив жартувати. Він дуже хотів мати сімʼю та дітей, дуже любив своїх донечок. Був люблячим чоловіком і батьком", – розповіла дружина Галина.
Поховали захисника у рідному місті. Йому назавжди 36 років. У Івана Адамка залишилися дружина, дві донечки, мама та дві сестри.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
