У мирному житті він був майстром спорту зі стрільби з лука. Також фотографував і займався відеозйомкою. Любив гірські мандри, мав сотні друзів, приятелів. І багато планів та мрій. Здійснити їх завадила велика війна. У перші дні повномасштабного вторгнення чернівчанин Андрій Бурчак добровільно доєднався до лав ЗСУ.
Історією Героя поділилась спільнота "Незабутні: Буковина пам'ятає".
Народився Андрій Володимирович Бурчак 11 грудня 1987 року у Чернівцях. Батько, який був альпіністом, змалечку брав його з собою в гори. Він також привів сина у секцію стрільби з лука. У дев’ятому класі Андрій виконав норматив майстра спорту України. Крім того, він захоплювався фотографією, відсилав роботи на виставки, де їх високо оцінювали професійні митці. Після закінчення школи навчався у Чернівецькому торговельно-економічному інституті на спеціальності "економічна кібернетика". Ще студентом два рази їздив на роботу до США, працював на риболовецькому комбінаті, бо хотів фінансово ні від кого не залежати. Андрій міг залишитися у Штатах, але надто сильно любив Україну, своїх друзів, рідні Карпати, тому повернувся додому. І влаштувався відеографом у приватну фірму.
"Андрій був справжнім фахівцем. Ще на початку 2000-х робив чудові знімки екстремальних трюків сноубордистів у русі. Так тоді ще мало хто фотографував, – каже приятель воїна Петро Дарій. — Загалом він був ще той екстремал, коли йшлося про гори".
Чернівчанин брав активну участь у Революції Гідності, разом із батьком допомагав воїнам під час АТО/ООС. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій та його брат Денис рішуче сказали: "Батьку, війна! Ми їдемо, бо ж мусить хтось вас захищати". І долучилися до війська.
Службу Андрій Бурчак розпочав у 107-й окремій бригаді територіальної оборони, був старшим солдатом, гранатометником. Мав позивний "Лютий". У складі штурмових підрозділів звільняв Сумську й Харківську області, а потім і Донеччину. Воїна поважали за гострий розум, фаховість, чесність. Навіть значно старші за віком побратими ласкаво називали його "татом".
24 грудня 2022 року під час сильного артобстрілу Андрій Бурчак узявся рятувати поранених товаришів. Витягнув із поля бою трьох. Один воїн, на жаль, загинув, і Андрій пішов за тілом під щільним ворожим вогнем. Його накрило "градами".
Поховали воїна у Чернівцях на Алеї слави. Андрій Бурчак нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня та відзнакою головнокомандувача ЗСУ. Під час служби боєць записував відео про життя військових та викладав у соціальній мережі. В одному з них попросив – якщо загине, щоб присутні на його похороні відтискались від землі. Друзі й знайомі виконали останню волю Героя.
Нагадаємо, що раніше ми уже розповідали історію Героя: "З-під вогню витягнув чотирьох поранених, а сам загинув...": що відомо про відважного героя з Буковини Андрія Бурчака
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
