Буковина – край, що манить не одного дослідника. Багата культура регіону, а також місцеві традиції змушують більш детально досліджувати буковинські землі. Багатонаціональність регіону робить дослідження ще цікавішим, адже у районах можуть бути різні звичаї, але все це і є Чернівецька область. Гори, ліс, річки, озера додають певного шарму цим краям. Тут ти відчуваєш душевний спокій.
У матеріалі "Локальна історія" розповіли про подружжя французьких фотографів, які незаплановано потрапив в Україну.
Історія фотографій
Подружжя Жаклін і Рене Бенезеш було французькими фотографами. Пара понад усе любила подорожувати. Спогади про свої мандрівки вони зберігали завдяки об’єктиву свого фотоапарата. В основному подружжя мандрувало країнами Азії, Балканами, а також побували в Індії.
На початку 30-х років 20 століття сім’я Бенезеш отримала замовлення від паризького Музею людини. Дослідження полягало в тому, аби дізнатись більше інформації про народний костюм албанців. Вони описували побут місцевих жителів, одяг, манери. Саме ця подорож до Албанії є знаковою для нашого матеріалу.
Фото: село Ревне (нині Кіцманський район)
Подорож до Буковини
Дослідження життя албанців для подружжя Бенезеш тривало понад сім років. Під час цієї мандрівки фотографи вирішили відвідати Буковину. Жаклін та Рене відвідали п’ять сіл: Розтоки у Вижницькому районі, Ревне у Кіцманському районі, Заставна, Малий Кучурі, Вікно у Заставницькому районі. Ці населені пункти були під окупацією Румунії.
По фото можна припустити, що насамперед подружжя цікавив національний одяг буковинців. Адже на кількох світлинах можна помітити місцевих у буковинському та гуцульському вбранні. У селі Розтоки подружжю вдалось натрапити на сільських музикантів, які були вбрані в унікальні костюми. У кожного образ був доповнений капелюхом різних форм. У селі Ревне були зроблені фотографії, на яких зображені місцеві жінки у щоденному побутовому вбранні, а також можна було помітити традиційну буковинську хату на задньому фоні.
У селі Малий Кучурів французьким фотографам випала неабияка можливість. Їм вдалось сфотографувати святкування справжнього буковинського весілля. Таке святкування наповнене буковинськими традиціями. Одяг молодят був виконаний у всіх звичаях регіону, тож виглядав досить багатим. Вишивка на сорочках була різноманітна і просто вражала своєю красою. У цьому краї було звично наповнювати сорочку вишивкою не лише на грудях й рукавах, а на плечах та спині. Якщо говорити про чоловічі сорочки, то вони були досить довгі і їх носили поверх. Малеча була одягнена у сорочки, сукні або сарафани. Як головний убір у жінок була буковинська намітка в поєднанні зі скрученою шовковою хусткою. Виглядало так, ніби це притримує верх головного убору. Образи були доповнені прикрасами, зокрема намистом, силянками й дукачами.
Фото: танок "козачок", село Вікно (нині у Заставницькому районі)
Фотографам Бенеш вдалось й сфотографувати як місцеві танцюють козачка. На світлині можна помітити декілька традиційних рухів цього танка. Можливо, подружжю вдалось помилуватись не одним танцем, який є незвичним для їхньої рідної культури.
Завдяки своїм дослідженням Жаклін і Рене вдалось зробити неабиякий внесок в українську етнографію. Адже фото жителів міжвоєнної Буковини є рідкістю. Їм вдалось зафіксувати більше, аніж просто одяг. Це побут, культура, звичаї, які можна показати новим українським поколінням.
Фото: Молодята. Село Малий Кучурів
Протягом багатьох років ці фото не були опубліковані. Ймовірно, донедавна українська культура не була настільки цікава паризьким дослідникам. Сьогодні Україна у всіх на слуху, тож світ побачив ці фото, зокрема ближче познайомився з побутом й традиціями Буковини.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
