Провідний науковий співробітник відділу природи краю Чернівецького краєзнавчого музею, кандидат біологічних наук Назар Смірнов уже десять років перетримує виснажених кажанів. Він їх годує, лікує, а, дочекавшись теплої пори, випускає на волю.
Кажанів науковець тримає вдома. Про те, як науковець рятує кажанів - у матеріалі "МБ".
"Витрачаю близько п’яти годин, щоб нагодувати"
"Коли отримую кажанів, спершу перевіряю, чи немає у них поранень. Усіх зважую, щоб перевірити, чи достатня у них маса. Надалі, якщо вони важать менше, ніж потрібно, починається другий етап догляду: кажанів починаю підгодовувати. Цей процес триває протягом семи-десяти днів. Для цього використовую личинки жуків. Після того, як вони набирають достатню масу, відправляю їх на сплячку в холодильник. Вже навесні, коли температура вночі сягає +5°C, їх відпускаю", – розповідає Назар Смірнов.
Цьогоріч йому вдалось врятувати понад 400 кажанів.
"Зазвичай кажанів знаходять у багатоповерхових забудовах. Люди знаходять колонії, які селяться на горищах й у щілинах будинків, бо вони плутають високі будинки з печерами", – каже Н. Смірнов.
"На Буковині – 26 видів кажанів із Червоної книги"
В Україні мешкає 28 видів кажанів. З них 26 – на Буковині. Усі вони занесені до Червоної книги України. На сьогодні кажани під загрозою.
"В області мешкають 26 видів кажанів, які занесені до Червоної книги України. Вони дуже вразливі. Є багато факторів, які призводять до скорочення їх чисельності. Використання хімікатів призводить до того, що зникають комахи, якими кажани живляться. Вирубування дерев – до того, що стає менше сховок, де вони можуть перебувати", – розповідає Н. Смірнов.
Науковець зазначає, що кажани їдять дуже багато. Одна особина за вечір може з’їсти 500-600 летючих комах. Це третина або навіть половина власної маси. Тому вони важливі для екосистеми.
"Невелика колонія за сезон може знищити десятки кілограмів комах. Тому їхня користь безсумнівна. На Буковині найчисленнішим є такий вид, як вечірниця руда. Живуть вони колоніями, які сягають сотень, а подекуди й тисячі особин. Можуть відлітати сотні кілометрів, щоби знайти місце, де зимуватимуть", – зазначає Назар Смірнов.
Ще один із чинників, який призводить до скорочення кажанів, – зміна клімату. Щоб кажанам нормально зимувати, їм потрібна температура від +2°C до +8°C. Якщо температура вища, вони починають прокидатися.
"Через те, що кажани взимку не сплять, вони виснажуються і втрачають масу. За правильних умов кажани повинні спати з перших холодів і до початку весни. Через те, що цьогоріч зима була теплою, кажани прокидалися посеред зимування. Тому через це виснажуються настільки, що самостійно прожити вже не можуть", – розповідає науковець.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
