Руслан Марусик, син, чоловік і батько, мріяв про майбутнє в Україні, створюючи дім і яблуневий сад у рідному селі Кадубівці на Буковині. Після загибелі під час бойового завдання його мрії живуть у серцях рідних, які зберігають і примножують його спадок, йдеться в дописі на фейсбук-сторінці "Меморіал героїв".
Русланчик, Руслик, Рус – так лагідно називали Руслана Марусика рідні та друзі.
Він був дуже доброю людиною. З турботою ставився до інших, завжди відгукувався на прохання.
Руслан із родиною мешкав на Буковині у селі Кадубівці. Деякий час працював за кордоном, проте майбутнє бачив лише в Україні. Тут будував власний дім, посадив яблуневий сад. Мріяв про власне крафтове виробництво продукції з яблук.
Після початку повномасштабної війни чоловік доєднався до лав 107-ї окремої бригади територіальної оборони. Боронив Харківщину. Загинув 8 січня 2023 року під час виконання бойового завдання у селі Амбарне.
Воїну було 33 роки. У нього залишились батьки, дружина, двоє дітей, сестри, племінниця, бабуся.
Після загибелі Руслана його садом опікуються батьки та дружина.
Разом із РЕБом та іншими необхідними речами для захисників мама завезла декілька ящиків цьогорічного урожаю яблук до побратимів Руслана на Сумщину. Як знак того, що Рус завжди залишатиметься поруч із ними у їхній боротьбі, навіть після своєї загибелі.
У селі Кадубівці рідні посадили на честь захисника дубовий гай. На вʼїзді в село відкрили пам’ятник.
Читайте також: "Мріяв посадити дубовий ліс": на Буковині родичі загиблого воїна здійснили його бажання
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
