Колишній військовий Петро Катюхін разом із дружиною Інною нині мешкають у Чернівцях. Чоловік воював у складі ЗСУ два роки, отримав важке поранення. А нещодавно сім’я втратила дім на окупованій Донеччині.
У Чернівцях родині допомогла команда лікарів Чернівецької обласної лікарні, причому не лише зі здоров’ям, а й з проживанням і роботою, йдеться у публікації "МБ".
Коли почалась повномасштабна війна, першого ж дня зібрався батальйон ТРО – осіб 150. Петро Катюхін пішов туди. Через певний час його мобілізували.
У лютому 2023 року на війні військовий отримав важку травму – нижня щелепа просто розлетілася. Чернівецькі лікарі зробили йому унікальну операцію. А лікування тривало майже рік.
РАНІШЕ "МБ" ПИСАВ: Щелепу зробили з ребра: у Чернівцях здійснили унікальну операцію
"Потрапив у Чернівецьку обласну лікарню у відділення щелепно-лицевої хірургії. Тут познайомився з багатьма прекрасними людьми, зокрема з Миколою Токарем, в. о. завідувача відділення, який оперував мене. Він запропонував зробити трансплантат із мого ребра і встановити нову пластину. Я йому довірився. І не пошкодував, тому що у чернівецьких хірургів золоті руки. Операція зі встановлення трансплантата тривала понад вісім годин. Потім була ще одна операція – пластика губи, адже я не міг нормально їсти, рідина виливалася з рота. Потім – ще кілька оперативних втручань. За час лікування (майже рік) медичний персонал став для мене, як сім’я. І коли у мене сталася біда – ми залишилися без дому, Микола Миколайович також прийшов нам на допомогу, – пригадує чоловік.
Військовий "списувався", паперова тяганина тривала довго. Весь цей час він перебував у Дніпрі.
"Сюди приїхала й дружина, бо в рідному Селідовому Донецької області почалися обстріли. У нашому під’їзді була пожежа, будинок згорів. Прилетіло в одну кімнату. Ми жили на сьомому поверсі, а на п’ятому дірка… Зараз там окупація, зона бойових дій. Наші війська вийшли. Ворожі чинять свавілля, розстрілюють людей, обливають бензином і підпалюють… У зятя (чоловік сестри, – авт.) забрали машину, ключі, паспорт, а його розстріляли. Поховати змогли аж через сім днів, просто закопали у дворі… Кажуть, там пекло", - говорить Петро Катюхін.
Родина немала куди повертатися. Чоловік ще поривався на війну, але лікар Микола Токар радив цього не робити.
"Лікар сказав, що потрібно списуватися. Якщо повертатися, то тільки в Чернівці". Я зателефонував йому з Дніпра, сказав, що потрібно переїжджати. Через три дні він подзвонив: "Квартиру, роботу знайшов. Приїжджайте", - продовжу Петро.
Родина вже облаштувалася у Чернівцях. Хоча важко у психологічному та матеріальному плані, але починають потроху жити.
Від жовтня Інна Катюхіна працює у відділенні щелепно-лицевої хірургії.
"Я дуже вдячна, що є робота. Нинішні колеги багато в чому допомогли", - зазначає жінка.
Петро працює охоронцем у торговому центрі "Депот". Зізнається, що сутужно: зарплату отримує у розмірі 10 тисяч гривень, а за квартиру потрібно платити 14-ть. А ще є двоє дітей-студентів, які навчаються у Києві і яким також потрібно допомагати.
Родина дуже вдячна чернівецькому лікарю Миколі Токарю, який допоміг їм облаштуватися у Чернівцях.
Автор Леся Токарюк
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
