Він мав непересічний авторитет – як у цивільному житті, так і в армії. Чесний перед собою та перед іншими, сумлінно виконував будь-яку справу. За словами побратимів, Фелікс Бараніцький був надійним товаришем, професіоналом своєї справи – кращим. Він не боявся брати на себе відповідальність, умів планувати і приймати рішення, мав лідерські завдатки. На жаль, життя захисника обірвала війна. Йому назавжди 34 роки.
Про це повідомляє спільнота "Незабутні: Буковина пам'ятає".
Народився Фелікс В’ячеславович Бараніцький 28 липня 1989 року у Чернівцях. Був студентом факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Там познайомився з майбутньою дружиною Анжелою.
Після навчання проходив строкову службу, а 2015 року добровольцем пішов у АТО. Повернувся за рік, працював менеджером у міжнародних компаніях. У родині народився перший син, Яків.
Попри інтерес до військової служби, Фелікс мав насичене цивільне життя.
"Йому подобалася армія, були думки залишитися у війську після АТО на контракті. Та він завжди знаходив собі якісь заняття. У вільний час ходив у гори. Добре володів іноземними мовами, особливо англійською. Любив проводити час з родиною, цінував своїх друзів, яких у нього залишилось дуже багато", – розповідає дружина захисника Анжела.
Коли почалася повномасштабна війна, Фелікс Бараніцький знову пішов на фронт добровольцем. Спершу був інструктором у 184-му навчальному центрі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Згодом перевівся до батальйону спецпризначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України "Артан".
Брав участь в обороні Бахмута, операції з повернення під контроль України "вишок Бойка" біля берегів Криму, захисті Куп’янська, низці спецоперацій у зонах бойових дій та на території окупантів. За свою мужність та відданість він був нагороджений відзнакою ГУР МО та Золотим хрестом від головнокомандувача ЗСУ.
"Фелікс дуже любив наших синів. Молодший народився 2023 року. Проводив з ним час, займався, вчив. Чоловік запам’ятався мені добрим і надійним. Він мужня і сильна людина. Вірний своїм переконанням. Він з людей справи, а не слів", – згадує дружина.
Загинув Фелікс Бараніцький 13 квітня 2024 року, отримавши важке поранення під час виконання одного із завдань у місті Часів Яр Донецької області. Тіло військового не могли вивезти відразу через щільні обстріли, тому десять днів його вважали зниклим безвісти. Коли вдалося провести евакуацію, дружина змогла впізнати Фелікса за татуюваннями.
Поховали захисника у Чернівцях – на кладовищі, що на вулиці Зеленій, поруч із рідними.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
