У Чернівцях у художньому обласному музеї сьогодні, 10 квітня, відкрили персональну виставку писанок мисткині Ольги Ровецької "Сад ангельських пісень".
Про це повідомляє кореспондетка molbuk.ua
"Виставка важлива тим, що потрібно показати культурний обмін між регіонами. Адже в Чернівцях є чимала кількість майстрів писанок, і всіх ми знаємо, вони мали свої виставки. А ось хто є на Львівщині, Київщині? Цього зараз дуже бракує, оскільки люди почали менше подорожувати. Тому із метою спілкування, руйнування міфів, що в Україні немає митців, ми маємо влаштовувати подібні події", – зазначає Леся Воронюк.
Організація виставки тривали із листопада 2023 року.
"Ми з пані Ольгою давно знайомі, експонували її виставки в Києві та в інших містах України. Проте ніяк не вдавалося писанкарку запросити до Чернівців. Коли минулого року мисткиню номінували на Ольги Кобилянської, тоді ми зрозуміли, творчість жінки мають побачити чернівчани. Оскільки йдеться про великий писанкарський досвід та творчу майстерність", – ділиться культурна кураторка та співорганізаторка виставки Леся Воронюк.
Щоб розфарбувати одну писанку пані Ользі потрібно від декількох годин часу. Однак, щоб розписати страусине яйце треба тиждень.
"Для мене це як медитація, яка заспокоює, адже горить свічка, віск пахне. Це моя сімейна традиція. Я почала розписувати яйця з 12 років, тоді ще цього робити не можна було. Писанки – робота багатьох років. Коли почався карантин, у 2019 році, почала відтворювати всю Холмщину, яку знайду", – каже Ольга Ровецька.
Жінка зізнається, що не знала скільки в неї назбиралося писанок за стільки років. Навіть не очікувала, що їх буде понад сотню.
Також на виставці із писанками поєднали різдвяні пауки, панно та стовбури борщівника.
Ольга Ровецька мешкає у Сокалі, однак свої роботи звозила до Львова. А вже потім майже 400 експонатів привезла до Чернівців. Писанки доставляли у контейнерах для яєць, які потім обмотали в плівку.
Виставка триватиме до 6 травня.
Також на виставці представили писанки, які притаманні саме Маріуполю.
"Багато хто звернув увагу на те, що писанки відрізняються між собою, оскільки застосовані не зовсім традиційні українські орнаменти. Це пов’язано з історією народу греки Надазов'я, адже це були переселенці з Кримського півострову, які увібрали у себе частинку українського, хоч і зберегли свої тридиції. Тому ми можемо звернути увагу, що на писанках зустрічаються непритаманні для тієї території рослини, вони дуже пишні та лапасті", – розповідає членкиня маріупольської громади в Чернівцях Наталія Арусланова.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
