До великої війни Віталій Євинчук 20 років пропрацював в лісовій галузі. Був інженером з охорони праці у філії Путильського лісового господарства. Відповідав за безпеку працівників, у роботі був принциповий та справедливий.
Про долю військового йдеться в дописі Чернівецького обласного ТЦК та СП.
Віталій з дитинства хотів бути військовим чи піти працювати у лісову галузь. Спочатку обрав другий варіант. Історію захисника розповіла Спілка воїнів-лісівників України.
"До 2014 року я не бачив перспектив служби в армії. Вона розвалювалась. АТО мене зачепило. Не міг спокійно дивитись, як росіяни окуповували Крим та Донбас. Думав піти служити, але була мала дитина".
У 2021 році чоловік добровільно мобілізувався. Пройшов тримісячне навчання на Львівщині. Далі потрапив у 10 гірсько-штурмовий батальйон на посаду стрільця.
"Восени 2021 року ми вже всі готувалися до повномасштабного вторгнення. У повітрі пахло війною. Постійні тренування на полігонах, злагодження. 24 лютого 2022 року ми вже всі були готові. Зброя заряджена. О 5 ранку нас підняли по тривозі. Через день ми вже були у Фастові. Відбивали російський десант".
Тоді, відзначає Віталій, російська авіація потужно працювала. Війська були натреновані. Але такого опору, який тут зустріли, не очікували. До того ж їхній план на Київщині був із самого початку провальний.
"Вони не розрахували свої сили. Особливо логістику. А логістика виграє війни. Відтак, у них не стало забезпечення. І ми їх погнали аж до кордону", — розповідає воїн.
Далі була Харківщина. Віталій брав участь у звільненні області. Став старшим стрільцем, потім пройшов офіцерські курси. В цей час воїну за його роботу подякував особисто Головнокомандувач Збройних Сил України. Вручив "Золотий хрест". Таку нагороду дають за мужність і успішне виконання завдань під час бою.
Після курсів чоловік служить в 42-й окремій механізованій бригаді. Командир відділення. Працюють на Донецькому напрямку.
"Війна зараз зовсім не та, що рік тому. Росіяни масово застосовують FPV-дрони. Вражають ними наші автомобілі. Звісно, ми теж не відстаємо. В нас таких засобів теж вистачає. Воюємо на рівних".
Удома на Віталія Євинчука, крім дружини, чекають ще двоє синів. Одному 22, іншому 9. Дітей не бачив дуже давно. З початку повномасштабного вторгнення. Лише онлайн. У відпустці був ще на початку 2022 року.
"Якось збиралась поїхати до нього на передову. Але і діти скучили за батьком теж. Менший син сказав: "Мамо, без мене ти не поїдеш". З 9-річною дитиною на фронт їхати дуже ризиковано. У сина сльози, коли бачить по відеозв’язку батька", – зізнається дружина.
Днями було рівно 3 роки, як Віталій Євинчук служить. Для себе він вирішив, що після завершення війни повернеться у лісгосп та до сім’ї.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
