Ігор Потерейко народився 22 серпня 1979 року в селі Мошанець нині Кельменецької громади. Тут закінчив школу. Навчався в Кельменецькому професійно-технічному училищі, здобув фах тракториста-машиніста. Строкову службу проходив у прикордонних військах. Був старшим сином у сім’ї, тому став опорою та підтримкою матері після смерті батька.
Він завжди допомагав та підтримував добрим словом. Любив життя й з гумором зустрічав різноманітні негаразди. Ігор Потерейко виріс біля Дністра, його захоплювала риболовля. Однак у побут чоловіка та його родини увірвалася війна. Як справжній патріот і захисник, він не міг залишитися осторонь. Про це йдеться в дописі на фейсбук-сторінці "Незабутні: Буковина пам'ятає".
Ігор Потерейко працював на будівництві у різних містах України та за кордоном. Після повернення додому уклав контракт – знову став прикордонником. Уперше на війну потрапив 2015 року – брав участь в АТО, був нагороджений відзнакою Президента України. Твердо був переконаний, що мусить боронити своїх дітей.
Знову взяти до рук зброю в березні 2022 року Ігоря Потерейка змусило повномасштабне вторгнення. Проходив службу у військовій частині А 3281, був матросом-навідником у морській піхоті.
Довгий час не виходив на зв'язок.
"Ваш син загинув при виконанні бойових завдань, пов’язаних з захистом Батьківщини в селі Білогірка Херсонської області 15 вересня 2022 року", – таку гірку звістку отримала мати захисника.
Односельці пригадують, що Ігор Потерейко був привітною та вихованою людиною, надійним товаришем, завжди зустрічав людей з усмішкою.
"Там, де був наш Ігор, не було сумно нікому. Він умів знайти спільну мову із 8-річною племінницею, і з нашою бабусею, якій уже 89. Тому люди його дуже любили", – ділиться сестра Лілія.
Поховали Героя 3 жовтня 2022 року в рідному селі. У нього залишилися мати, двоє синів та племінники.
Вічна і світла пам'ять Герою!
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
