Тут представлено 40 рідкісних народних ікон на склі Буковини, Гуцульщини та Покуття ХІХ – 30-х років ХХ століття з приватних колекцій членів клубу "Колекціонер Буковини".
Хатня наївна скляна ікона – унікальний феномен в історії сакрального мистецтва України у ІІ половині ХІХ – першій третині ХХ століття. Мистецтво написання образів Ісуса Христа, Богородиці, святих та різних біблійних сцен –це вид живопису, який культове призначення.
Шукали по селах, на ярмарках
Ікони, що експонуються на виставці, колекціонери збирали протягом багатьох років. Шукали їх по селах, на ярмарках. Найпопулярнішими були зображення Миколая Чудотворця у єпископських шатах до пояса або у повний зріст. Святий у поважному віці, із сивим волоссям, округлою бородою та високим чолом. В лівій руці тримає закрите Євангеліє, а правою благословляє. Великим героїзмом сповнена ікона Юрія Змієборця. Він сидить верхи на коні, одягнутий у військові обладунки. Хрестоносець своїм списом проколює змія, що символізує перемогу добра над злом.
– Таких народних ікон на склі залишилося дуже мало – приблизно 700. Ймовірно, ще 300 знаходяться у приватних колекціях. Тому вони заслуговують занесення до Червоної книги, – вважає один із організаторів виставки Юрій Місько. – Найдавніша ікона на склі датується 1861 роком. Вона зберігається у музеї в Коломиї. На Буковині такі ікони з’явилися на два-три десятки років пізніше. Їх малювали на примітивному гутному склі, яке випускала Красноїльська фабрика. Воно було дуже тонке – від 0,8 до двох міліметрів. Матеріал був доступний, тому користувався попитом. До колекціонерів ікони потрапляли у такому запущеному вигляді, що аж плакати хотілося. Часто не вистачало цілих шматків. Їх відмивали, робили нові рамки, але намагалися не втручатися і малюнок. Рідше траплялися ікони з написами або датами.
