Великомученик і цілитель Пантелеімон
Великомученик і цілитель Пантелеімон - один з найбільш шанованих святих Православної Церкви. Ім'я великомученика призивається при звершенні таїнства Соборування, освячення води і молитві про немічного.
Як при своєму земному житті святий цілитель Пантелеймон присвятив себе піклуванню про стражденних, хворих, жебраків, так не перестає він допомагати і тепер всім, хто звертається до нього з молитвою. Великомученик і цілитель Пантелеімон народився в місті Нікомидії в сім'ї знатного язичника Євсторгія і був названий Пантолеон.
Його мати Еввула була християнкою. Вона хотіла виховати сина в християнській вірі, але померла, коли майбутній великомученик був ще юним отроком.
Батько віддав Пантолеона в початкову язичницьку школу, закінчивши яку юнак почав вчитися лікарському мистецтву у знаменитого в Нікомидії лікаря Єфросина і став відомий імператору Максиміану (284-305), який захотів бачити його при своєму дворі.
Після смерті батька святий Пантелеймон присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і жебракам. Він безкоштовно лікував усіх, хто звертався до нього, зцілюючи їх Іменем Ісуса Христа. Він відвідував в темницях в'язнів, особливо християн, якими були переповнені всі тюрми, і лікував їх від ран. Незабаром чутка про милостивого лікаря поширилася по всьому місту.
Залишивши інших лікарів, жителі стали звертатися тільки до святого Пантелеймона. Із заздрощів лікарі донесли імператору, що святий Пантелеймон лікує християнських в'язнів. Максиміан умовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але святий Пантелеймон сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого іменем Ісуса Христа. Запеклий Максиміан стратив одужаного, який прославив Христа, а святого Пантелеймона віддав на жорстокі муки.
Святі мощі великомученика Пантелеімона часточками розійшлися по всьому християнському світу: чесна глава його знаходиться нині в Руському Афонському монастирі в ім'я великомученика Пантелеімона.
Блаженний Миколай Кочанов, Христа ради юродивий, Новгородський
Блаженний Миколай Кочанов, Христа ради юродивий Новгородський († 1392), народився в Новгороді в сім'ї багатих і знатних батьків. З юності полюбивши благочестя, він старанно ходив у храми, любив молитву та піст. Бачачи його добродійне життя, люди почали вихваляти його. Блаженний, злякавшись слави "від людей", почав удавати божевільного заради Господа. В одному лахмітті у люті морози він бігав по місту, терплячи побої, образи, насмішки. Блаженний Миколай та другий новгородський юродивий блаженний Феодор (пам'ять 19 січня) вели себе як непримиренні вороги і тим самим наочно показували новгородцям згубність їх міжусобної чвари. Одного разу, наздоганяючи свого уявного супротивника, блаженний Миколай пішов Волхові, як по суші, і кинув у блаженного Феодора качан капусти, від чого і був названий Кочановим. Блаженного Миколая прославив Господь даром чудес і прозорливості. Так, прогнані слугами з одного званого бенкету, він пішов, але разом з ним зникло вино з бочок, і тільки після повернення юродивого, за його молитвою, воно знайшлося знову. Після спочинку блаженний Миколай був похований в кінці кладовища, розташованого навколо Яковлівського собору.
Мощі блаженного Миколая спочивають під спудом у побудованій над його могилою церкві великомученика Пантелеймона.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
